LocationsЩоб стіни усміхалися
Як на Вінниччині відремонтували ліцей початку ХХ століття
У селищі Мізяківські Хутори, що на Вінниччині, є ліцей, побудований ще у 1905 році, де сьогодні навчаються 175 учнів. Цей ліцей є другим домом для його директорки Алли Маркевич, яка обіймає керівну посаду вже понад чотири роки. Проте любов до цього ліцею в неї зародилася значно раніше. У її родині це традиція: тут працювали її мама, тітка та дядько. А свого часу і вона сама навчалася в ліцеї. Після чого працювала вчителькою початкових класів, а згодом — викладала образотворче мистецтво.
У 2024 році ліцей відремонтували в межах Програми з відновлення України за фінансової підтримки ЄС, Європейського інвестиційного банку та технічної підтримки ПРООН.
Розповідаючи про вигляд ліцею до ремонту, Алла Маркевич жартує: «Коли мене запитували, як проїхати до ліцею, я казала: заїжджаєте в село, бачите вказівник “Мізяківські Хутори”, а тоді їдете далі й бачите пошарпану будівлю — це і є наша школа».
Директорка додає: хоч усередині ліцею здійснювали часткові ремонтні роботи, фасад потребував негайного втручання.
Найбільшою проблемою був холод у приміщенні. «Узимку діти навчалися в куртках, у рукавицях, — розповідає пані Алла. — Про який рівень знань можна говорити, коли дитина сидить і дмухає на руки, щоб зігрітися! Температура була дуже низька, і неможливо було нормально навчатися».
Завдяки ремонту ситуація значно покращилася. Стіни утеплили, тож температура всередині стала комфортною для навчання та перебування дітей і працівників закладу. Крім того, у межах проєкту втілили сучасне кольорове рішення із фарбування фасаду ліцею.
Також змін зазнав дах ліцею: тут установили захист від блискавки, а ще повністю оновили перекриття, замінивши стару покрівлю.
Загалом ремонтні роботи тривали пів року: розпочали їх у березні 2024 року, а вже 1 вересня школярі прийшли на перший дзвоник до оновленого ліцею.
Команда вчителів вигадує для учнів все нові й нові формати, дослухаючись до їхніх ідей і воліючи відволікти від щоденного стресу, спричиненого війною. Приміром, у ліцеї знімають справжній серіал, а незабаром для учнів старших класів організують «Ніч у ліцеї» — таку собі вечірню школу, де уроки проведуть від заходу сонця і до опівночі.
На початку повномасштабного вторгнення на другому поверсі ліцею створили прихисток для вимушених переселенців. Зараз навчання триває, проте війна з життя дітей нікуди не зникла.
«Коли я обійняла посаду директорки, першим своїм завданням визначила створення умов для того, щоб усі вчителі могли реалізувати свій потенціал, — ділиться Алла Маркевич. — Я набрала молодий колектив. Люди прийшли сюди за покликанням. І вони кайфують від цього. У нашій школі дітям дійсно весело. Вони відчувають, що є творцями освітнього процесу разом із нами».
Фото: Марина Романенко / Reporters / ПРООН в Україні
