Як навчання змінює громаду: досвід Хмелева на Сумщині

22 квітня 2026

У 2022 році Хмелівська громада на Сумщині пережила окупацію: російські війська дійшли до її теренів і протягом 10 днів громада була заблокована. Сільський голова Петро Панченко каже, що, на щастя, воєнних злочинів проти життя та здоров’я людей за цей час російські війська не встигли вчинити, однак пошкодили і розграбували місцеві магазини. Усі руйнування того часу, каже Петро Панченко, вже відремонтували, як і житло місцевої мешканки, яке зазнало пошкоджень у січні 2026 року, коли поруч з ним вибухнув безпілотник.

За час вторгнення до громади приїхали близько 500 переселенців, частина з них — багатодітні родини з дітьми. Сьогодні у Хмелівській громаді проживають 5,6 тисяч людей. Із січня 2026 року вони мають можливість оформити внутрішні чи закордонні паспорти, не виїжджаючи за межі громади.

Це один із проєктів, спрямованих на покращення якості життя мешканців та мешканок, який Хмелівська громада впровадила завдяки підтримці ПРООН та уряду Японії. А почалося все із Плану відновлення та розвитку, який громада розробила за експертної підтримки ПРООН.

Як План відновлення змінив пріоритети

Співпраця Хмелівської громади з ПРООН розпочалася у 2023 році, коли вона доєдналася до пілотного проєкту з планування відновлення та розвитку на місцевому рівні.

Перша заступниця сільського голови Наталія Балюра називає співпрацю з ПРООН сходинкою, що допомогла громаді визначити пріоритети відновлення.

На фото: Наталія Балюра, перший заступник сільського голови

«Щоб іти в ногу з часом, постійно треба вчитися, відвідувати заходи, обмінюватися досвідом. Коли працюєш і відчуваєш підтримку, це дає результат. Від ПРООН ми мали не лише навчання, а й підтримку в реалізації проєктів. А коли ти бачиш результат, то хочеться докладати ще більше зусиль. Тож з 2023 року ми вчилися, писали проєкти і реалізовували їх», — розповідає Наталія.

У межах співпраці з ПРООН Хмелівська громада створила План відновлення та розвитку.

«Розробка Плану стала поштовхом для подальшої роботи. Тоді були проведені соціологічні опитування. Ми вивчили, що думають наші мешканці. Завдяки Плану зрозуміли специфіку подальшої роботи. Самостійно забезпечити його розроблення в такому обсязі було б вкрай складно.», — розповіла Наталія.

«Паспортний стіл»

Відкриття у місцевому ЦНАПі робочого місця для оформлення паспортних документів було проєктом громади у межах реалізації Плану відновлення та розвитку. В умовах війни доступ до документів став питанням безпеки та базових прав людини. Можливість оформити паспорт безпосередньо у громаді критично важлива для людей старшого віку, багатодітних родин та переселенців, для яких поїздки до районних центрів можуть бути справжнім викликом.

«До нас тепер телефонують з інших обласних центрів з питаннями, як це нам вдалося, до кого ми зверталися, — ділиться сільський голова Петро Панченко. — Це піднімає авторитет громади. Нашим жителям зручно, тому що не потрібно їхати в іншу громаду, не потрібно там стояти у чергах. Можна записатися телефоном, прийти на свій час і подати документи».

«Є люди, які зробили паспорт, щоб їхати на лікування за кордон. Є ті, хто зробив просто, щоб був на всяк випадок, бо якщо буде потреба кудись поїхати, документ не зробиш за день. Загалом більше роблять внутрішніх паспортів, ніж закордонних. Працювати з оформленням паспортних документів не важко, техніка ПРООН допомагає все робити швидко», — говорить адміністратор ЦНАП Олександр Спориш.

Серед тих, хто подав документи на закордонний паспорт, — начальник відділу земельних відносин сільради Олексій Рик.

«Збираюся у відрядження до Молдови у справах громади. Якби не було можливості подати документи на закордонний паспорт тут, у Хмелеві, то їхав би в сусідні Ромни, брав відгул на роботі. Я радий, що можна це зробити у нас: близько, зручно, без черг. Моя односельчанка з Харченків оформлювала паспорт у вигляді ID-картки, розповідала, що лишилася дуже задоволена, що можна все зробити в громаді», — розповідає Олексій.

Виконувач обов’язків керівника ЦНАП Сергій Карпенко каже, що техніку для «паспортного столу», а також робочого місця з оформлення водійських прав, яке невдовзі планують відкрити, отримали від ПРООН та уряду Японії.

«Це два комп'ютери, три монітори, два фотоапарати, два принтери, принтер для виготовлення посвідчення водія. Пристрої для взяття відбитків пальців, електронного підпису. Нині ми надаємо нашим жителям 105 послуг і приємно бачити, що коло можливостей у громаді стає ширшим. Отримання послуг на місці унеможливлює "посередництво" та робить процес прозорим для усіх мешканців», — говорить Сергій.

На фото: Петро Панченко, сільський голова

Сільський голова Петро Панченко жартує, що стане першим, хто прийде у ЦНАП оформити нові водійські права, коли сервіс стане доступним, бо його посвідчення потерте.

«Оформлення і паспортів, і прав — це базові послуги. Для нас "відбудувати краще, ніж було" — це не просто повернути втрачене, а створити послуги, які відповідають європейським стандартам навіть у невеликому селі», — каже сільський голова.

Громада, яка вчиться долати перешкоди

Після навчання від ПРООН з проєктного менеджменту громада почала шукати можливості та подаватися на гранти. За цей час змогли реалізувати 3 проєкти, ще 2 — в процесі втілення, 10 — розроблені.

Заступниця сільського голови Наталія показує дитячу кімнату, яку облаштували у місцевому Будинку культури: ще рік тому тут було складське приміщення, а нині — простір для дитячих ігор.

«Громаді був потрібен дитячий простір. У нас живуть близько 400 дітей. Ми зробили ремонт, а Гуманітарна місія «Проліска» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) надала обладнання для кімнати. Також в укритті Будинку культури є ковдри, ліхтарі та ємності для води, які нам також надали», — розповідає Наталія.

На фото: Олена Макарець, директорка Будинку культури

«На території громади є хіба дитячий майданчик, тому потреба у кімнаті була, є різні види іграшок. Дітям треба спілкуватися, соціалізуватися. У кімнату приходять дітки з трьох років і навіть підлітки — у нас є приставки, мультики. Ми тут малюємо, ліпимо, танцюємо. Приїжджають фахівці, зокрема психологи», — каже директорка Будинку культури, в якому розміщена дитяча кімната, Олена Макарець.

Петро Панченко каже, що у 2023 році громада почала працювати над залученням допомоги для багатодітних родин, які були вимушені залишити свої домівки через війну. Хмелівська громада стала новим домом для близько 30 сімей, тож розвиток інфраструктури для дітей та дозвілля став важливим викликом для громади.

У 2025 році староста Смілівського старостинського округу Тетяна Андрущенко пройшла навчання з проєктного менеджменту. За результатами участі підготовлений нею проєкт з облаштування спортивного майданчика пройшов конкурсний відбір, отримав підтримку та наразі реалізується.

Також начальник відділу земельних відносин сільської ради Олексій Рик пройшов відповідне навчання. Поданий ним проєкт зі встановлення сонячних панелей у ліцеї підтримано, і на даний час розпочато підготовку проєктної документації.

«Громада послідовно працює над розвитком кадрового потенціалу та підвищенням компетенцій у сфері проєктної діяльності. Наше завдання — залучити якомога більше фахівців до навчання та активної участі у підготовці проєктів, що дозволить ефективно залучати додаткові ресурси та реалізовувати ініціативи розвитку. Ми прагнемо створити умови, за яких Хмелівська громада буде комфортною для проживання та самореалізації, і мешканці матимуть можливість будувати своє майбутнє саме тут», — зазначила Наталія Балюра.

Із 2023 року ПРООН за фінансової підтримки уряду Японії надає комплексну допомогу українським громадам. На першому етапі участь у проєкті взяли 10 пілотних територіальних громад, а вже у 2024 році ініціативу було розширено — ще 20 громад з усіх регіонів України приєдналися до нього.

У межах цієї підтримки 10 пілотних громад вже розробили стратегічно-планувальні документи та антикорупційні програми, комунікаційні стратегії, пройшли навчання з проєктного менеджменту, а також зміцнили свою спроможність у сфері стратегічних комунікацій, медіаграмотності та протидії дезінформації.

Проєкти з відновлення та розвитку кількох громад підтримала ПРООН за фінансової підтримки Японії, закупивши для них необхідне обладнання. Завдяки такій підтримці громади не лише посилили свою інституційну спроможність, а й успішно залучили фінансування на реалізацію практичних ініціатив.

Фото: Станіслав Пантелей / ПРООН в Україні