LocationsВід теорії до мільйонів: як проєктний менеджмент допомагає покращити життя у Прилуцькій громаді
3 квітня 2026
Прилуцька громада Чернігівської області залучила значні кошти після навчання проєктному менеджменту від ПРООН та уряду Японії у межах пілотного проєкту з планування відновлення на місцевому рівні. Навички, отримані на тренінгах, допомогли, зокрема, команді комунального підприємства «Послуга», що займається благоустроєм і вивозом сміття, уперше за 15 років залучити позабюджетні кошти, а місцевому музею оновити інфраструктуру у фондосховищі та вибудувати подальшу співпрацю з донорами. Загалом для проєктів, які були зазначені в Плані відновлення та розвитку, громада вже залучила 160 млн гривень від різних донорських організацій.
Фундамент для змін: як план відновлення перетворює Прилуки на громаду майбутнього
Заступник міського голови Олександр Сивенко розповідає, що за підтримки ПРООН та уряду Японії громада розробила План відновлення та розвитку, до створення якого залучили жителів Прилук та громадські організації. Цей документ ліг в основу Стратегії розвитку громади до 2030 року.
«План дозволив нам брати участь у різного роду грантових проєктах, програмах, зокрема отримати фінансування на ті проєкти, які прописані у Плані відновлення. За допомогою Плану ми максимально використовували можливість залучити грантові кошти. Особливо продуктивно у напрямку залучення позабюджетних коштів працює житлово-комунальна сфера, культури, медицини тощо», — каже посадовець.
Використання Плану відновлення як бази для залучення коштів дозволяє громаді чітко звітувати перед партнерами та жителями за кожну залучену гривню.
Сивенко розповідає, що у 2026 році громада продовжить працювати над реалізацію проєктів з управління побутовими відходами, будівництва захисних споруд у закладах освіти, модернізації медичних установ, а також сфери тепловодопостачання і водовідведення.
«Коли ми покращуємо умови для життя у Прилуках, люди вважають, що це не досягнення, це є той базовий рівень, який повинен бути. Я сподіваюся на подальшу співпрацю із ПРООН та міжнародними партнерами, щоб зробити для громади ще більше», — зауважує Олександр Сивенко.
Навчання стало поштовхом, який перетворив ідеї на реальні грантові кошти
Прилуцький краєзнавчий музей отримав від ПРООН та за фінансування уряду Японії техніку для оцифрування експонатів, а також меблі для їхнього зберігання у фондосховищі.
«У нашому музеї понад 68 тисяч експонатів. Частина з них не експонується через те, що постійно є небезпека обстрілу та пожежі. Для нас спадщина — це демонстрація глибини нашої історії. Технічне забезпечення для оцифрування і покращення матеріальної бази — це про створення належних умов зберігання фонду, а також доступ для людей з усього світу до нашого надбання», — розповідає директорка музею Тетяна Зоць.
За її словами, розмови про необхідність оцифрування експонатів велися з 2011 року.
«За підтримки ПРООН ми зрушили з місця у цьому питанні, і вже оцифрували близько 2 тисяч експонатів», — говорить Тетяна.
Оцифровує експонати наймолодша працівниця закладу — 16-річна Милослава Шевель.
«Я маю все, що мені потрібно для роботи. Якщо немає електроенергії, у нас є зарядна станція, тож мене це не спиняє. Моя робота важлива, я роблю її для людей і для збереження нашої культури», — розповідає Милослава.
Директорка музею Тетяна Зоць проходила навчання з проєктного менеджменту від ПРООН та уряду Японії. За її словами, ці тренінги допомогли їй написати заявки на гранти для розвитку музею, зокрема заклад отримав підтримку Українського культурного фонду.
Тетяна каже, що загальна сума залучених коштів для музею вже складає 3,8 млн гривень, а також що сама тепер дає поради колегам, як писати грантові заявки так, щоб їх помітили.
«Коли я пишу заявку, я згадую все, чого навчила команда ПРООН. Мені близька теза, що у центрі будь-якого проєкту має стояти людина, і мій проєкт має бути корисним саме людині. Зараз для установ культури є шанс бути почутими», — говорить Тетяна.
«Завдяки навчанню ПРООН я зрозуміла, чим хочу займатися у житті»
Лідерські якості заявників-керівників бюджетних установ відіграють найважливішу роль у проєктному менеджменті, вважає головна спеціалістка з інвестиційної діяльності Прилуцької міської ради Олена Канавець, яка понад 17 років працює з проєктами та грантами у громаді.
«Змусити людей щось робити — нереально. Якщо людина горить, бачить мету, живе цим, то буде результат», — говорить Олена і знайомить з проєктною менеджеркою Валентиною Трохименко.
На роботу у КП «Послуга» Валентина прийшла наприкінці 2023 року. Зізнається, що майже нічого не знала про проєктний менеджмент.
«Я не вміла писати заявки. ПРООН дала мені такий потужний старт! Ментори змогли мене зацікавити, навчили мислити масштабно, і саме завдяки навчанню ПРООН я зрозуміла, чим хочу займатися у житті. Я не зупинилася, поглиблюю знання, зараз ще вивчаю англійську мову, щоб мати більше можливостей. За цей час я залучила близько 7 мільйонів гривень для нашого підприємства, це перші грантові гроші за останні 15 років», — говорить Валентина.
Перший з реалізованих проєктів Валентини — сортування сміття у громаді: вона розробила проєкт і залучила підтримку кількох організацій. Завдяки підтримці ПРООН та уряду Японії громада закупила контейнери для сортування. Нині їх розставили на 10 локаціях по всьому місту, ще 30 облаштують та невдовзі відкриють, з яких 20 локацій у межах партнерства з державною агенцією Франції з міжнародного технічного співробітництва Expertise France.
Наступний проєкт, який вже в процесі реалізації, — отримання сміттєвоза для роздільного збирання сміття.
«Система переробки — найближче майбутнє. У нас є інвестиційна програма, де закладене придбання пресу для пресування пластику і паперу. З появою у березні 2026 року автомобіля ми зможемо із майданчиків збирати це роздільне сміття, привозити на дільницю переробки, пресувати. Це будуть нові робочі місця, додаткові кошти для розвитку підприємства. І коли ми ці кошти будемо заробляти і витрачати надалі на встановлення таких майданчиків, це буде частково мотивація для людей, що ці кошти йдуть для благоустрою їхніх мікрорайонів. Тим паче люди вже зараз бачать, де встановлені майданчики — там чисто, комфортно і зручно», — пояснює Валентина.
Також у її планах — проєкти з відкриття пунктів повторного використання речей і запуск екобуса у громаді, який дозволить забезпечити мобільний збір побутового обладнання.
«До навчання я раніше не звертала увагу на безбар'єрність, інклюзію. Тепер переконана — усі майданчики повинні бути рівні, без бордюрів, щоб будь-хто — чи з візочком, чи на кріслі колісному, чи старша людина — могли вільно скористатися ними», — підкреслює Валентина.
Прилуки продемонстрували: за наявності знань з проєктного менеджменту та підтримки, громада здатна перетворити виклики війни на можливості для сталого розвитку.
Із 2023 року ПРООН за фінансової підтримки уряду Японії надає комплексну допомогу українським громадам. На першому етапі участь у проєкті взяли 10 пілотних територіальних громад, а вже у 2024 році ініціативу було розширено — ще 20 громад з усіх регіонів України приєдналися до нього.
У межах цієї підтримки 10 пілотних громад вже розробили стратегічно-планувальні документи та антикорупційні програми, індивідуальні комунікаційні стратегії, пройшли навчання з проєктного менеджменту, а також зміцнили свою спроможність у сфері стратегічних комунікацій, медіаграмотності та протидії дезінформації.
Проєкти з відновлення та розвитку кількох громад підтримала ПРООН за фінансової підтримки Японії, закупивши для них необхідне обладнання. Завдяки такій підтримці громади не лише посилили свою інституційну спроможність, а й успішно залучили фінансування на реалізацію практичних ініціатив.
Фото: Станіслав Пантелей / ПРООН в Україні
Related
content
content
