Тандем правоохоронця і психолога: людиноорієнтований підхід до розслідувань випадків СНПК

19 червня 2025
A woman sits on wooden steps, arms crossed, with a thoughtful expression and casual attire.
Фото: Ксенія Кравцова / ПРООН в Україні

Наталія Поцелуєва, консультантка з питань психологічної підтримки та координації процесуальних інтерв’ю Офісу Генерального прокурора, розказала про роль психологічного супроводу постраждалих від СНПК під час документування таких злочинів.

19 червня у світі відзначається Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом (СНПК). За даними Офісу Генерального прокурора, станом на 2 червня 2025 року задокументовано 363 випадки СНПК. Для відновлення справедливості важливо, щоб такі злочини належно документувалися та розслідувалися. 

Наталія Поцелуєва, консультантка з питань психологічної підтримки та координації інтервю Офісу Генерального прокурора, пояснила у чому полягає роль психолога під час розслідування випадків СНПК.

«Я завжди супроводжую своїх клієнтів/ок у рамках кримінальних проваджень, тобто беру участь в допитах, у процедурах впізнання», — говорить Наталія.

«Важливо розуміти, що коли ми працюємо із постраждалими від сексуального насильства, момент ретравматизації дуже хиткий. Будь-яке питання може бути тригером. Ми готуємо їх, розказуємо, що буде.

Допит – це детальне згадування того, що відбулося, з некомфортними подробицями. Тобто це повернення в момент травми. І тут ми можемо спостерігати багато психологічних реакцій. Момент стабілізації дуже важливий. Тому під час допиту ми не просто сидимо, ми спостерігаємо за реакцією клієнта. Якщо я бачу, що щось іде не так, то зупиняю, і кажу що нам треба пауза. Від вдалого тандему правоохоронця/ниці і психолога/ині залежить, чи буде ретравматизація, чи ні», — пояснює вона. 

A person stands on a wooden deck surrounded by greenery.
Фото: Ксенія Кравцова / ПРООН в Україні
Наталія Поцелуєва: «Від вдалого тандему правоохоронця/ниці і психолога/гині залежить, чи буде ретравматизація, чи ні»

Супровід психолога під час розслідувань вкрай важливий на всіх етапах. По-перше, під час підготовки до допиту фаховий психолог може допомогти визначити потенційно тригерні теми, які варто обговорювати з обережністю або ж взагалі не торкатися їх чи відкласти. Психолог також допомагає розробити послідовність та форму запитань, а під час самого допиту оцінює психоемоційний стан постраждалої особи. Часто сама присутність психолога допомагає постраждалій людині почуватися більш комфортно та у безпеці. Крім того, одразу по завершенню допиту психологи/ні оцінюють стан постраждалого та допомагають за потреби стабілізувати його. 

Водночас Наталія наголошує, що важливою є обізнаність самих співробітників/ць правоохоронних органів, зокрема слідчих, як розслідувати випадки СНПК. Під час тренінгів, які вони проводять для правоохоронних органів, серед учасників та учасниць є ті, хто знають, що таке, наприклад, травмоорієнтований підхід, ретравматизація або стигматизація. Втім, дехто не знає цього, а також, що таке СНПК, його форми та які підходи до розслідування мають застосуватися.

«Не завжди нові співробітники/ці розуміють, що таке СНПК. Що, наприклад, примусове оголення — це СНПК, або струм до геніталій — це СНПК. Необхідно також працювати з регіонами, давати інструкції, говорити, пояснювати», — зауважила Наталія.

Повага, уважне ставлення, терпіння, розуміння та щира емпатія є ключовими в роботі слідчих з постраждалими від сексуального насильства. 

A woman in a blazer stands outdoors near a pathway, surrounded by greenery.
Фото: Ксенія Кравцова / ПРООН в Україні
Наталія Поцелуєва про роль психологів/инь під час розслідувань випадків СНПК: «Під час допиту ми не просто сидимо, ми спостерігаємо за реакцією клієнта/ки. Якщо я бачу, що щось іде не так, то зупиняю, і кажу що нам треба пауза»

Важливими є також умови, в яких проводяться допити постраждалих та свідків. Кімната, у якій відбувається спілкування з постраждалою людиною, має забезпечувати комфортні умови, конфіденційність та відчуття безпеки. Пріоритет слід надавати спеціально облаштованим місцям для допиту потерпілих від насильства, так званим Soft Interview Room або в перекладі з англійської «м’яким кімнатам допиту», які мають комфортні меблі та оснащенні відповідною технікою відео- та аудіозапису для фіксації показань. Таке місце не має нагадувати про допит. 

Проте найголовнішим пріоритетом для психологів/инь, які працюють з постраждалими від СНПК, є самі люди та їхній стан. 

«Певних своїх клієнток/ів я не допускаю до допиту, тому що їхній стан для мене пріоритет. Якщо клієнт не готовий, я наполягаю утриматися від допитів до того моменту, поки він/вона не буде готовими до цього». 

Важливо памятати, що СНПК — це воєнний злочин, який не має строку давності.

Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні реалізує проєкти, які мають на меті розширювати доступ до правосуддя постраждалим від СНПК. У межах цих ініціатив ПРООН надає підтримку органам правопорядку щодо впровадження травмоорієнтованого підходу для розслідування випадків СНПК, а також створення системи підтримки постраждалих та свідків у кримінальних  провадженнях.

За підтримки ПРООН у межах проєкту Мережі «Дії ООН проти сексуального насильства під час конфлікту» з Офісом Генерального прокурора працюють фахові психологи, які надають під час розслідувань підтримку постраждалим від воєнних злочинів, зокрема від СНПК.

В Україні працює Платформа допомоги врятованим – онлайн майданчик, на якому зібрані інформація та контакти сервісів підтримки постраждалих від війни: www.help-platform.in.ua