LocationsСучасні рішення для життя та відбудови Сумської громади, реалізовані завдяки ПРООН і партнерам
Суми: місто, що відновлюється
7 квітня 2026
Суми — місто за кілька десятків кілометрів від кордону з Росією. Для України то сусід, який чотири роки тому розпочав повномасштабне вторгнення на її території. Відтак на вулицях Сум оселилася прифронтова реальність: дрони, сирени, напівзруйновані будинки.
Утім, поряд із нею крокують помітні зміни: від цифровізації судів і ЦНАПу — до сучасного реабілітаційного обладнання та ветеранських хабів. У співпраці з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та її партнерами в Сумах втілили чимало ініціатив, які допомагають громаді.
У гуркоті війни місто поволі збирає себе і вчиться приймати виклики.
Громаду тримають люди
Перший вимір Сум — переповнені ранкові маршрутки, студенти з наплічниками, затишні кав’ярні та світло у вікнах багатоповерхівок. Суми сповнені людьми та життям. Другий — постійна напруга, звичка прислухатися, очікування обстрілів, зруйновані домівки, втрачені життя та приховані травми.
Сум’яни вже давно навчилися розрізняти типи озброєння за звуком. Після обстрілів Суми не завмирають: комунальники на місці «прильотів» прибирають уламки скла ще до світанку, жителі різних районів заклеюють вікна плівкою та повертаються до своїх справ. Це їхня прифронтова буденність, в якій, однак, є місце відбудові та планам на майбутнє.
Начальниця управління стратегічного та соціально-економічного розвитку Сумської міської ради Оксана Кубрак координує роботу Офісу відновлення та розвитку, створеного в місті у 2023 році за підтримки ПРООН, Європейського Союзу (ЄС) та Уряду Швеції. Жінка розповідає, що цей простір задумували як комунікаційний майданчик. Тут обговорюють проєкти, навчають, дискутують і ухвалюють спільні рішення. Оксана — одна з тих сум’ян, які роблять усе можливе, щоб тут залишалися люди, а місцевий бізнес мав змогу працювати.
«Суми швидко відновлюються та відбудовуються. Водночас місто втрачає людей. Населення скоротилося із понад 270 тисяч до 260-ти, проте це разом із 32-ма тисячами переселенців», — каже Оксана Кубрак.
Щоби люди залишалися в Сумах, лише за 2025 рік Офіс відновлення та розвитку реалізував десятки ініціатив: від модульних укриттів біля торговельних центрів, які зводили без підвалів, — до психологічних курсів, що вчать містян переживати воєнні реалії.
Для Сум це також простір, де проводять заходи різні організації та бізнеси. Громадськість постійно пропонує ідеї для інфраструктурних проєктів — ремонт резервуарів водоканалу, встановлення сонячних панелей, посилення критичної інфраструктури.
«Ми створили Раду розвитку громади — відкрите об’єднання активних сум’ян. Маємо вже понад десяток зустрічей, 32 напрацьовані проєкти. Чотири з них обрані громадою як пріоритетні: безпека, вода, енергетика й інфраструктура. Кожен може подати власну ідею. Провели багато різних навчань. Працюємо над створенням у 2026 році соціально-економічного хабу, щоб підтримати малий і середній бізнес», — пояснює Оксана Кубрак.
Точну суму коштів, які вдалося залучити завдяки роботі Офісу відновлення та розвитку, назвати складно; лише одне управління стратегічного та соціально-економічного розвитку, при якому працює офіс, зі слів Оксани Кубрак, залучило майже 29 мільйонів гривень на відновлення міста.
Рятувати і навчати
Тим часом у Сумському медичному коледжі студенти в білих халатах крок за кроком відпрацьовують реанімування на манекенах і навчаються рятувати життя. Для цього їм створюють усі умови. У місті, яке часто обстрілюють, фахова медична підготовка — нагальна потреба.
Керівник симуляційно-тренінгового центру цього коледжу Антон Курило понад 20 років працював у місті фельдшером на «швидкій». Через фізичну втому вирішив змінити шалений темп роботи й почав викладати в Сумському фаховому медичному коледжі, в якому раніше навчався. Проте у навчальному процесі він завжди переймався недостатньою кількістю практики. Це те найперше, що Антонові завжди хотілося тут змінити.
Для початку потрібні були манекени, які б допомагали студентам і студенткам набути навичок. На запит коледжу відгукнулися ПРООН та Уряд Канади, за сприяння яких і закупили необхідне обладнання.
Тож у симуляційному відділенні студенти та студентки тепер не просто слухають про реанімацію, а відпрацьовують її крок за кроком. Для цього у них є 3D-анатомічні атласи, комп’ютерний симулятор вентиляції легень і навчальні манекени. Заклад також отримав ноутбук, мультимедійну дошку, офісну техніку. Крім того, завдяки ПРООН і ЄС в коледжі облаштували кімнату відпочинку.
Реабілітація для ветеранів і ветеранок
Те, що студенти поки відпрацьовують на манекенах, у Сумській центральній міській клінічній лікарні вже працює з реальними пацієнтами. Медустанова теж отримала критично важливе обладнання в межах співпраці з ПРООН та ЄС.
Війна змінює потреби в реабілітації. До медичних закладів у місті повертаються військові й цивільні з важкими травмами — після операцій на кінцівках і хребті, тож і реабілітаційні відділення мусять відповідати вимогам часу. Тепер ветерани у міській лікарні займаються на десятках тренажерів, повертають рухливість після ампутацій і складних операцій.
Фахівці ж відзначають: регулярні заняття прискорюють відновлення. Сучасні роботизовані комплекси, які тут отримали завдяки ПРООН та ЄС, дають змогу працювати з пацієнтами ефективніше. Обладнання допомагає відновлювати пацієнтів з ампутаціями й ураженням верхніх кінцівок і тулуба.
«Ветерани, які протезувалися, до прикладу, в одній із найкращих клінік Львова, повертаються до Сум на черговий цикл реабілітації та задоволені послугами, які тут отримують», — розповідає завідувачка відділення реабілітації Лариса Бражник.
Крім оснащення, ПРООН та ЄС сприяють навчанню сумських медиків. У межах освітнього проєкту вони регулярно відвідують реабілітаційні центри Дніпра, Вінниці й Івано-Франківська, де вдосконалюють знання щодо роботи з пацієнтами з ампутаціями. Попри небезпечну близькість до фронту, реабілітаційне відділення працює в повному складі.
Справді швидка допомога
Ще до 2022 року Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги мав низку проблем: недостатнє фінансування, відтік кадрів, застарілі інфраструктура та парк санітарних машин. В автопарку центру було 152 спеціалізовані санітарні автомобілі, однак у 75-ти з них термін експлуатації давно вичерпав себе, такі автівки вже не мали б працювати. Техніку треба було оновлювати, та не мали чим.
Для прикладу, автомобілів типу С — найвищий рівень санітарного транспорту в системі екстреної медичної допомоги — на всю Сумську область було лише десять. Для регіону, що межує із зоною активних бойових дій, цього критично мало.
Перші зміни стартувати ще на початку 2022 року.
Відтоді в межах співпраці з ПРООН, Урядом Канади та ЄС Сумщина отримали п'ять повнопривідних автомобілів швидкої медичної допомоги типу В (спеціалізований транспорт, що використовують для перевезення пацієнтів), а також одну автівку типу С.
«Нові машини скорочують час реагування бригад на виклики до трьох хвилин і підвищують стабільність роботи служби у складних умовах. Інтеграція з GPS дає змогу диспетчерам оптимізувати маршрути в реальному часі. Як наслідок — більше вчасних приїздів і врятованих життів», — говорить медичний директор Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Максим Новіков.
Зшити два світи
Професорка Андріана Костенко працює одночасно над кількома соціальними проєктами. Усі вони сходяться навколо розбудови ветеранської політики в Сумському державному університеті (СумДУ). В університеті Андріана — завідувачка кафедри психології, політології та соціокультурних технологій. Паралельно — співзасновниця громадської організації «Інтелект Сумщини», створеної науковцями Сум.
На базі університетської клініки в лютому 2025 року відкрили реабілітаційний хаб — Центр фізичної терапії та спортивної медицини для ветеранів, який назвали ReHAB. Ветерани та ветеранки йдуть сюди не лише по точкову допомогу, вони отримують тут повноцінний шлях відновлення. Для цього є все необхідне: профілакторій, спортивний комплекс, басейн, психологічна служба.
Ідея створення ReHAB спершу виникла всередині університету. Згодом стали міркувати, як, окрім власних коштів, залучати гранти та де шукати партнерів. Зрештою частину сучасного обладнання для нього закупили саме за сприяння ПРООН та Уряду Королівства Нідерландів. Із-поміж важливого, до прикладу, — унікальні системи для людей із травмами хребта, вправи на яких виконують лише у підвішеному положенні.
«Ми максимально відкриті. У нас багато “дверей” для входу: через сайт, рецепцію університетської клініки, скерування сімейного лікаря, психологічну службу, Центр ветеранського розвитку», — розповідає Андріана Костенко, наголошуючи, що звернутися до них по допомогу дуже просто.
Будівля університету, каже вона, не раз потрапляла під обстріли. За роки повномасштабної війни СумДУ через ракетні та дронові російські атаки втратив кілька корпусів. Одна зі споруд, в якій працювала кафедра Андріани, вигоріла після пожежі — в неї поцілив дрон.
«Замість 15-ти аудиторій у нас зараз — лише три кімнати й укриття. Та, попри все, ми почали навчальний рік вчасно. Університет продовжує працювати, входить до переліку найкращих в Україні й до багатьох міжнародних рейтингів. Ми вирішили: поки є університет — стоїть місто. І це допомагає тут залишатися», — пояснює жінка.
За результатами опитування, які проводила команда СумДУ, майже 40% ветеранів і ветеранок після повернення з фронту відчувають несправедливість, проходять через труднощі з оформленням документів, самотність, недовіру до цивільних. «Зшити» ці два часто паралельні світи і прагнуть в університеті.
«Значна частина ветеранів і ветеранок — із серйозними пораненнями й ампутаціями. Їм складно прийняти себе в новому тілі. У деяких погіршуються стосунки в родинах. Часто вони не довіряють цивільним фахівцям, а надають перевагу людям із подібним досвідом», — наголошує Андріана. Саме тому в СумДУ роблять ставку на спільні проєкти, де ветерани й цивільні працюють разом, не одне для одного, а — одне з одним.
Ще один сумський простір, де ветеранів розуміють без пояснень, створили безпосередньо колишні військові.
Із грудня 2024 року в Сумах працює комунальна установа «ВЕТЕРАН PRO: СУМЩИНА», створена обласною радою з ініціативи ветеранів і за сприяння ПРООН в Україні та її партнерів. Протягом 2024-2025 років установу підтримували ЄС, уряди Данії, Королівства Нідерландів та Республіки Корея. Мета ініціативи — допомогти ветеранам, які зазнали поранень і втрат на фронті, віднайти себе у цивільному житті.
Микола Заріцький, який очолює заклад, — із Сумщини, працював у сільському господарстві, однак у 2015 році був мобілізований, служив прикордонником. Після повномасштабного вторгнення він знову повернувся на фронт, уже артилеристом, та через вісім місяців служби підірвався на міні й утратив ногу.
Попри це, Микола — завжди у пошуку ідей. Він продовжив займатися спортом, виступав на «Іграх нескорених» і відкрив інклюзивний дитсадок у Києві. Його заступник — Сергій Кознієнко. Із 2004 року він служив у структурі Міністерства внутрішніх справ України, а 2014-го під час бойових дій на Донбасі втратив обидві ноги. Після тривалої реабілітації Сергій теж долучився до ветеранського руху.
Разом чоловіки розбудовують у Сумах дієву систему реінтеграції ветеранів і ветеранок. Вони створили простір, де ветерани займаються адаптивним спортом: волейболом сидячи, кросфітом. ПРООН за сприяння Уряду Данії допомогла забезпечити цей ветеранський простір у Сумах спеціалізованими тренажерами: аеробайком, орбітреком, гребним тренажером, тренувальною лавою. Щоб мати простір для занять, команда домовилася про співпрацю з місцевим спортзалом.
Та найважливіше, що прагнуть тут дати ветеранам, — відчуття команди.
«Хлопці у взводах, батальйонах завжди були частиною більшого, команди. Після поранення це відчуття часто зникає. А волейбол сидячи чи кросфіт повертають його», — пояснює Микола Заріцький.
Цифровізація, яка допомагає сум’янам
Один з осередків, що не спиняє роботу в Сумах, — Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Тут — завжди людно.
Алла Стрижова очолює ЦНАП із моменту його створення у 2012 році. Із 24 лютого 2022-го, розповідає жінка, ЦНАП якийсь час був закритий для відвідувачів, доступи до реєстрів та інформаційних систем — заблоковані, а працівники лише консультували і видавали готові документи. Однак згодом відновили роботу й упровадили низку змін.
Війна не лише змінила перелік послуг, а й значно розширила його: більшість сум'ян нині оформляє звернення щодо пошкодженого майна, компенсацій чи підтримки ветеранів або дітей, які зазнали впливу війни.
Щоб забезпечити доступність адміністративних послуг, команда ЦНАПу (а це майже 100 людей) використовує мобільну валізу, яку отримали завдяки ПРООН та ЄС. Обладнання дає змогу допомогти містянам, які не можуть дістатися до ЦНАПу самостійно, отримати послугу завдяки виїзду мобільної групи.
«Мобільна валіза стала для нас справжньою знахідкою», — каже Алла.
Адміністратор виїжджає разом із портативним комплексом також до штабів із питань пошкодженого майна, де співпрацює з іншими службами, щоб оперативно допомагати людям.
Завдяки співпраці з ЄС і ПРООН ЦНАП отримав також сучасне серверне обладнання, кондиціонер для серверної кімнати, швидкісні сканери для оцифрування даних і картридери. Ці інструменти дали змогу суттєво підвищити ефективність роботи, пришвидшити процеси й зробити послуги доступнішими.
Робота колективу часто ускладнюється хакерськими атаками на реєстри, кадровим дефіцитом і постійними повітряними тривогами. Та ЦНАП, розповідає директорка, адаптувався: прийом організовують навіть у підвалах. Усе — аби люди, які приходять до них зі своїми питаннями, поверталися додому з відповідями.
Цифровізація відчутна також у роботі місцевого суду. У межах напряму щодо посилення спроможності судів в Україні за підтримки ПРООН та ЄС у 2024 році Зарічний районний суд у Сумах теж оновив обладнання. Йдеться про сучасний сервер, джерело безперебійного живлення для його стабільної роботи, систему відеоконференцзв’язку для одного із залів судових засідань, а також три комп'ютери.
«Ми замінили застарілу систему відеоконференцзв’язку, яка була в нас ще з 2013 року й мала вразливості внаслідок перепадів напруги. Будь-який злам сервера паралізував би роботу. Нова ж техніка з потужними блоками живлення нівелює ці загрози, гарантує збереження даних», — говорить заступниця керівника апарату Зарічного районного суду міста Суми Ірина Ханюкова-Липова.
Відтак суд може проводити дистанційні засідання у стабільному та безперервному режимі.
Кожна успішно проведена відеоконференція вже є позитивною історією для громадян, додає Ірина Ханюкова-Липова. Люди бачать, що суд стає сучасним, відкритим і доступним, а використання сучасного обладнання дає змогу учасникам та учасницям процесу заощаджувати час і кошти на дорогу, забезпечує безперервність судових засідань навіть в умовах обмежень і робить правосуддя ближчим до людини.
Руїни стають точкою відліку
Сліди обстрілів у Сумах всюди: зруйновані дахи, перекриття, тріщини в несучих стінах. За офіційними даними Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, із 24 лютого 2022 року в Сумах зруйновано або пошкоджено майже 1 200 житлових будинків. За кожною цифрою — чиєсь життя, квартира, добробут, сімейні фотографії і спогади, які залишилися під уламками.
Постраждали не лише житлові будинки — удари прийшлися по школах, лікарнях, адмінбудівлях. Є споруди, де без демонтажу не обійтися. Окремим викликом для міста стали відходи від руйнувань: очищення територій, сортування, повторне використання того, що ще може послужити, й мінімізація шкоди довкіллю.
Відповідальність за весь процес у Сумах поклали на комунальне підприємство «Чисте місто». На початок 2026 року вже вивезли понад 16 тисяч тонн уламків — бетону, цегли, металу й дерева.
У 2025 році за сприяння ПРООН і фінансової підтримки урядів Республіки Корея, Швеції та Японії вдалося демонтувати та розчистити завали п’яти об’єктів у Сумах. Загалом із цих локацій вивезли 21 тонну сміття.
Наслідки війни прибирає важка техніка. Де ще вчора стояли зруйновані будівлі, сьогодні працюють демонтажні бригади — крок за кроком вони позбуваються небезпечних руїн в умовах постійних обмежень: не вистачає ресурсів, немає достатніх потужностей для перероблення, а безпекові ризики нікуди не зникають. І саме тому співпраця з ПРООН та її партнерами стала для Сум критично важливою.
«Одним із прикладів практичної реалізації цього партнерства є частковий демонтаж житлових будинків на Петропавлівській, 81, та вулиці Герасима Кондратьєва, 112. У цих багатоповерхівках унаслідок обстрілів пошкоджено окремі секції та конструктивні елементи, що згодом могло спричинити обвал. Проєкти передбачали обстеження будівель, розробку технічних рішень, безпечний демонтаж аварійних частин і вивезення відходів від руйнувань», — розповідає заступниця директора департаменту інфраструктури Сумської міської ради Інна Мельник.
Підтримка ПРООН, зазначає вона, дала змогу перейти від хаотичних рішень до системнішого й безпечнішого підходу.
«Завдяки цьому ми змогли реалізувати частковий демонтаж пошкоджених будинків, дотримуючись принципів сталої відбудови. Це не просто знести, а обстежити, спроєктувати та спланувати роботи з відновлення», — наголошує Інна Мельник.
Очищені ділянки у Сумах розглядають як потенційний ресурс для подальшого відновлення, зокрема — нового будівництва після завершення війни.
***
Суми — місто, що, з огляду на географію, не може уникнути загроз, однак вчить жителів і жительок брати відповідальність за майбутнє. За чотири роки великої війни відновлення стало філософією життя та розвитку. Його просувають тут громадські активісти й державні службовці, викладачі, які вчать дітей в укриттях, медики, які оперують під звуки сирен, ветерани, які знаходять нові сенси після фронту.
Усі вони залишаються в місті й бережуть його.
Матеріал підготовлено в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні».
Фото: Максим Кішка, Костянтин Чернічкін, Софія Стасюк, Алла Шевченко, Денис Кривопишин / Reporters / ПРООН в Україні
Related
content
content
