LocationsКривий Ріг: як промислове місто вибудовує нову якість життя
5 березня 2026
Кривий Ріг — 600-тисячне промислове місто на Дніпропетровщині. Його формували гірничо-металургійні підприємства, а разом із ними розросталася і масштабна житлова забудова. Від одного краю до іншого Кривий Ріг тягнеться на 126 кілометрів — це робить його найдовшим містом Європи.
Такі передумови дали місту не лише економічну силу, але й низку викликів: значне екологічне навантаження, великі відстані між районами, інфраструктуру, що потребує оновлення, і складніший доступ до міських сервісів. Після 2022 року додався ще один — Кривий Ріг прийняв значну кількість людей, змушених шукати прихистку через бойові дії.
У відповідь місто поступово змінюється. Тут модернізують сервіси, оновлюють громадські простори та спільно з партнерами працюють над тим, щоб велика індустріальна агломерація ставала комфортнішою, доступнішою та зручнішою для своїх мешканців.
Зробити місто чистішим
Для Кривого Рогу питання забруднення повітря роками залишалося одним із найболючіших. Тут працюють великі промислові підприємства, а сучасної системи контролю за якістю повітря тривалий час не існувало. Ті пости спостереження, що були, належали самим підприємствам і часто давали застарілі або неповні дані.
Крім того, не існувало дієвого механізму змусити підприємства встановлювати нові фільтри або зменшувати викиди: довести факт порушення без незалежного моніторингу було фактично неможливо, пояснює Оксана Полуехта, начальниця відділу управління контролю якості повітря Управління екології Криворізької міської ради.
«Система моніторингу — це доказова база. Люди скаржаться, що повітря смердить, але це не юридичний доказ. А от моніторингові дані вже мають юридичну силу — можна ініціювати перевірку і звертатися до контролюючих органів», — зазначає вона.
Перші кроки до змін місто зробило у 2012 році: тоді почали встановлювати стаціонарні пости спостереження. Спочатку їх було чотири, пізніше — у 2018 році — дані стали доступними онлайн. Пости вимірюють діоксид азоту, діоксид сірки, тверді частинки, загальний пил, оксид вуглецю й озон.
Сьогодні таких постів із обладнанням для моніторингу якості повітря вже шість. Один із них встановили за підтримки ПРООН та Уряду Швеції, щоб посилити можливості міста аналізувати промислові викиди, виявляти джерела забруднень у міських умовах та оцінювати завдані довкіллю збитки. Отримані дані автоматично передаються на онлайн-платформу, що дає змогу оперативно реагувати на екологічні загрози та планувати заходи зі зниження забруднень. Ця ініціатива спрямована на впровадження європейських екологічних стандартів і покращення якості життя містян.
«Щодо забруднення — ми бачимо певне зменшення. Є поняття фонових концентрацій, які рахують за чотири роки. І ці показники знизилися.е Для нас це підтвердження, що якість повітря покращується», — каже Оксана Полуехта.
Вона підкреслює: для громади це не просто цифри, а ознака реальних, якісних змін у взаємодії між містом, мешканцями та підприємствами.
«Важливість для громади полягає передусім у відкритості. Підприємства демонструють готовність до співпраці, люди впевнені, що отримують невикривлену інформацію про те, що відбувається. А для нас — це інструмент. Ми бачимо, чи вживає те чи інше підприємство всіх необхідних заходів, чи ні. Ми відстежуємо якість повітря — і це важливий інструмент для прийняття рішень», — додає Оксана Полуехта.
Мобільний ЦНАП: коли послуги приїжджають до людей
Ще одна з проблем, яка роками залишалася незмінною для Кривого Рогу, — це важка доступність органів влади, і відповідно, складнощі з отриманням адмінпослуг, — все це через велику протяжність міста. У деяких районах, аби отримати одну довідку, людям доводилося їхати десятки кілометрів і користуватися кількома видами транспорту.
Місто вирішило змінити підхід: замість того, щоб мешканці їхали до ЦНАПу, ЦНАП поїхав до них.
Так у Кривому Розі декілька років тому стартував проєкт «Віза мобільна» — мобільні центри надання адміністративних послуг, що приїжджають у віддалені мікрорайони.
«У межах цього проєкту ми мали два вантажні автомобілі, які трансформуються у повноцінні ЦНАПи. А завдяки підтримці Європейського Союзу та ПРООН в Україні у липні 2024 року ми отримали ще один автомобіль до складу нашого автопарку, переобладнаний у мобільний ЦНАП. Він ще мобільніший, економніший, ми його використовуємо для обслуговування віддалених густонаселених кварталів», — пояснює Людмила Зеленська, керівниця Департаменту адміністративних послуг виконкому міської ради.
Всередині автомобіля — усе необхідне для автономної роботи: генератор, кондиціонер, опалення, інтернет, оргтехніка. Тут можна отримати майже всі послуги, доступні у стаціонарному ЦНАПі. Передбачені й важливі деталі: висувний пандус для людей з інвалідністю та навіс від сонця або дощу для відвідувачів.
Мобільний ЦНАП виїжджає двічі на тиждень за графіком, а за потреби — й екстрено, наприклад, після обстрілів.
«Усього ми вже зробили понад 3 000 виїздів. За один виїзд буває від 20 до 120 клієнтів. На цій машині виїжджають не лише адміністратори. Часто це і спеціалісти пенсійного фонду, і податківці, і співробітники водоканалів», — додає Людмила Зеленська.
Поки ми спілкуємося з командою, мобільний ЦНАП саме виїжджає на одну з адрес у віддаленій частині міста. На місці вже чекають понад 10 людей — усі вони отримають необхідні послуги за менший час, ніж витратили би на дорогу до міського офісу.
Такий формат не лише зменшує черги у стаціонарних ЦНАПах, а й робить публічні сервіси по-справжньому доступними — незалежно від того, у якій частині міста живуть люди. Це допомагає покращити якість надання адмінпослуг і забезпечує стабільність роботи сервісів, особливо у воєнний час.
Новий рівень навчання для майбутніх медиків
Кривий Ріг — місто з великою кількістю навчальних закладів, і кожен із них по-своєму відчуває потребу в оновленні. Особливо це стосується медичної освіти, яка вимагає сучасних методик і практичних інструментів.
Криворізький фаховий медичний коледж готує молодший медичний персонал, але довгий час студенти та студентки вчилися на застарілій матеріальній базі, що не відповідала сучасним вимогам.
«Студенти нині дуже сучасні, вони активно користуються інтернетом, люблять інтерактив. Ми володіємо багатьма методиками, але важливо поєднувати інновації, сучасний контент, технології. Медицина — специфічна наука, яка потребує практики: щоб допустити студентів до пацієнтів, треба навчати їх у тренажерних кабінетах», — пояснює директорка коледжу Тетяна Бабенко.
Завдяки підтримці ПРООНі та Уряду Канади тут створили сучасний симуляційний навчальний центр, обладнаний згідно з вимогами клінічної симуляції.
У центрі розміщено високореалістичні манекени, здатні відтворювати широкий спектр фізіологічних параметрів і життєво важливих показників. Це дає змогу викладачам моделювати різні клінічні сценарії — від серцево-легеневої реанімації та гострої зупинки кровообігу до дихальних розладів, шокових станів і невідкладних ситуацій у межах навчальних модулів.
Оснащення також включає сучасні комп'ютери та меблі, необхідні для проведення дебрифінгу й аналізу виконаних дій студентів. Завдяки цьому симуляційний центр став інтегрованою частиною освітнього процесу та забезпечує комфортне середовище для формування клінічних навичок, критичного мислення та професійної компетентності.
«Зараз дуже важлива екстрена медицина. Нещастя може статися в будь-який момент, у будь-якому будинку. Вони вчаться надавати першу допомогу, забезпечувати іммобілізацію ран, робити перев’язки та катетеризацію периферичних судин, відновлювати дихання.. Це нова якість засвоєння теоретичних знань. Те, що зроблено руками, краще запам’ятовується. В книжці можна 100 разів це прочитати, але м'язова пам’ять і практика дають інший вимір», — додає Тетяна Бабенко.
За сприяння ПРООН та фінансової підтримки Уряду Канади в коледжі також облаштували універсальну залу — простір, який можна використовувати для практичних занять, семінарів і нарад.
Це дало змогу коледжу перейти на інший рівень підготовки медичних кадрів, що особливо важливо під час війни.
«Якісна медична освіта завжди важлива. Від рівня освіти залежить, наскільки професійно можна буде визначити лікування й реабілітацію. І чим раніше почнеться якісна допомога, тим кращим буде результат лікування», — підсумовує директорка коледжу.
Допомога поруч: як працюють центри соціальної адаптації
Повномасштабна війна суттєво змінила життя Кривого Рогу. Сьогодні тут проживає приблизно 60 тисяч вимушених переселенців — майже десята частина всього населення.
«Кривий Ріг фактично став хабом для Херсонщини. І питання адаптації людей дуже важливе. Війна перевернула місто — життя багатьох змінилося. Частині потрібна психологічна допомога, простір, де можна знайти підтримку», — розповідає директор міського центру соціальних служб Павло Дабіжа.
Саме для цього у Кривому Розі за підтримки ПРООН, ЄС та урядів Канади й Швеції створили простори соціальної адаптації та започаткували мультидисциплінарні команди для надання мобільних соціальних послуг. Тут щодня працюють із різними вразливими групами: людьми з інвалідністю, багатодітними родинами, вимушеними переселенцями, родинами у складних життєвих обставинах. Допомога надається як індивідуально, так і в груповому форматі.
«До кожної людини і родини ми знаходимо свій підхід. На групових заняттях у нас загалом уже понад 4 000 людей», — каже Еліна Матвійчук, соціальна працівниця одного з просторів.
У цих центрах люди отримують не лише консультації. Тут навчають навичкам психологічної самодопомоги, проводять зустрічі з представниками соціальних служб, організовують тематичні заняття та групи підтримки. Простір дає змогу знайти однодумців, поспілкуватися, поділитися досвідом та отримати фахову допомогу — усе те, що дає змогу не залишатися наодинці зі своїми викликами та проблемами.
Павло Дабіжа додає, що підтримка міжнародних партнерів не лише забезпечила центри якісним обладнанням і ремоном, а й сприяла створенню по-справжньому комфортного простору, де люди можуть отримати фахову допомогу та знайти опору в складний для себе час. Такі умови, за його словами, суттєво посилюють громаду, адже допомагають людям адаптуватися до нових обставин.
«Світ змінюється, і адаптація важлива. Непряма ціль цих просторів — люди знайомляться, у них виникають горизонтальні зв’язки, і це зміцнює громаду зсередини. Людина не перебуває наодинці з проблемою, вона розуміє, що є частиною спільноти», — пояснює Павло Дабіжа.
Шлях громади до осучаснення міста
Довгий час вважалося, що великі індустріальні міста важко перетворити на сучасні, зручні та орієнтовані на потреби людей. Ніби їхній масштаб і промисловий характер роблять зміни надто складними.
Та досвід Кривого Рогу доводить протилежне. Крок за кроком місто модернізує інфраструктуру, робить сервіси доступнішими, розвиває соціальні й освітні простори — і все це завдяки поєднанню зусиль місцевої влади, активної громади та партнерів.
Попереду ще багато роботи, але результати вже відчутні: оновлені сервіси, нові місця для навчання й підтримки, можливості для взаємодії. Зміни, які кілька років тому здавалися недосяжними, сьогодні стають частиною повсякдення містян — і допомагають будувати комфортніше для людей місто.
Фото: Костянтин Левченко / ПРООН в Україні
Матеріал підготовлений в межах кампанії «Ukraine Delivers» — спільної ініціативи Міністерства розвитку громад та територій України, Програми розвитку ООН (ПРООН) і Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Related
content
content
