Locations«Робота енергетиків на передовій»
На Харківщині Сергій та Олександр ремонтують пошкоджені газопроводи в районах, де земля може бути замінована, а в небі постійно кружляють дрони.
Сергій працює в енергетичній галузі понад 17 років. Це професія, яку він обрав ще на початку свого професійного шляху і відтоді не полишав.
«Зараз я вже не уявляю, що міг би займатися чимось іншим», — каже він.
Від початку повномасштабного вторгнення звичайне технічне обслуговування змінилося на термінові ремонти в районах, де тривають бойові дії. Команда Сергія постійно повертається на місця, які щойно зазнали пошкоджень, щоб відновлювати необхідні для життя послуги й допомагати людям залишатися у своїх домівках попри війну.
Але кожен їхній крок пов’язаний із ризиком.
У 2022 році під час одного з таких ремонтів Сергій помітив біля ноги щось незвичне — тонкий дріт, майже непомітний у траві. Він опинився на замінованій ділянці.
«Спочатку ти не до кінця розумієш, що відбувається. А потім усвідомлюєш, що саме перед тобою», — згадує він.
Скориставшись базовими знаннями, які отримав під час військової служби, Сергій почав обережно відступати, повільно повертаючись тим самим шляхом і стежачи за кожним своїм рухом.
Пізніше сапери підтвердили: поруч було кілька мін.
Відтоді колеги називають його «Щасливчиком».
Сергій продовжує працювати в умовах високого ризику — часто під загрозою FPV-дронів і постійних обстрілів. Для нього головне залишається незмінним — виконати свою роботу.
«Найкращий результат — коли люди знову мають усе необхідне для життя», — каже Сергій.
Війна принесла й особисті втрати. Під час повномасштабного вторгнення Сергій втратив і брата, і матір. Але довго говорити про це він не хоче.
«Робота і сім’я», — тихо каже він, описуючи те, що допомагає йому триматися.
Тож попри все Сергій продовжує працювати — обережно, крок за кроком, підтримуючи роботу життєво важливих систем там, де навіть землі під ногами не завжди можна довіряти.
Його роботу підтримує міжнародна допомога, яку надають через Програму розвитку ООН (ПРООН) та Уряд Норвегії. Інвестиції в критично важливу енергетичну інфраструктуру та спеціалізоване обладнання допомагають таким командам, як команда Сергія, продовжувати працювати й відновлювати необхідні для життя послуги у прифронтових районах.
«На початку (повномасштабного вторгнення) в нас майже нічого не було, — згадує він. — Ми привозили матеріали з дому, аби просто підтримувати все в робочому стані. Потім почала надходити підтримка — інструменти, пальне, обладнання. Без цього ми не змогли б виконувати свою роботу».
Для Сергія мета проста: «Війна має закінчитися, — каже він. — Щоб ми могли повернутися й відбудувати те, що було зруйновано, і знову там жити».
