LocationsШкола зі 100-річною історією: як проєктний менеджмент підтримує розвиток освіти в селах на Дніпропетровщині
4 травня 2026
На фото: Олена Бірюченко, учениця 6 класу ліцею у Дмухайлівці Чернеччинської громади
До Чернеччинської громади на Дніпропетровщині за час повномасштабного вторгнення приїхали жити близько 300 переселенців. За словами заступника сільського голови Івана Гаркуші, багато людей, які тікали від бойових дій, зупинялися у громаді транзитом.
Для внутрішньо переміщених осіб тут працював притулок і нині громада з благодійними організаціями ремонтує будівлі, в яких вони зможуть жити. Пошкодження майна внаслідок ударів на території громади фіксували лише один раз — у 2022 році, однак, каже сільський голова, дрони чи не щоночі пролітають над територією громади.
Попри воєнні ризики Чернеччинська громада шукає способи розвиватися: так вона стала учасницею пілотного проєкту з посилення стійкості громад. За підтримки ПРООН та уряду Японії Чернеччинська громада розробила Стратегію відновлення до 2027 року й змогла реалізувати з проєкт з покращення умов для дітей у місцевому ліцеї та дитячому садку.
Стратегія відновлення громади: від розселення ВПО до інвестицій в освіту
Співпраця з ПРООН допомогла Чернеччинській громаді систематизувати підхід до розвитку. За словами представниці сільради Олени Волошиної, ключовим результатом стало створення Стратегії відновлення та розвитку громади, яка слугує основою для залучення міжнародних ресурсів.
Один з проєктів, який громада втілила за підтримки ПРООН, — оновлення інфраструктури у місцевому ліцеї та дитсадку. За словами Івана Гаркуши, у громаді зареєстровані 540 дітей, для їхнього розвитку працюють чотири школи та три дитсадочки.
Як вчителі-однокласники змінюють свою школу
Першим успішним проєктом громади став кейс із забезпечення ліцею у Дмухайлівці Чернеччинської громади сучасними партами й STEM-обладнанням для кабінетів хімії, біології та географії. За підтримки ПРООН та уряду Японії ліцей отримав 74 парти й 144 стільці для школярів, 6 столів для вчителів, 10 комп’ютерних столів, стіл для занять з робототехніки, 3 шафи, а також обладнання для практичних робіт з природничих наук.
Цей проєкт під час навчання проєктному менеджменту від ПРООН писала вчителька української мови та літератури Ірина Мостова. Вона працює в ліцеї вже 33 роки.
Вперше Ірина прийшла у стіни навчального закладу як учениця, тож добре пам’ятає, якою ця школа була за радянських часів. А коли Ірина повернулася сюди вчителювати, спостерігала, як ліцей жив рік за роком, яких змін потребував та з якими викликами стикався.
В одному класі з Іриною вчився Валерій Орищенко. У ліцеї він викладає вже 35 років. Обоє жартують — вони однокласники, колеги, друзі, куми, а також однодумці: разом «заразилися» проєктним менеджментом та проходили навчання від ПРООН.
«Я ще до цього намагався брати участь у проєктах, але коли з’явилася можливість поїхати на тренінги від ПРООН, я навіть не роздумував. Це навчання стало для мене вікном в інший світ. Тренери мають величезний досвід, нам розтлумачували все. Ми з Іриною «заразилися» проєктами. Вона тоді не змогла поїхати на навчання, тож всі матеріали опрацьовувала дистанційно, передавала нам свою заявку, ми її вдосконалювали, допомагали, щось додавали, і виявилося, що вона перемогла», — розповідає Валерій Орищенко.
«Я вболіваю за наших учнів і школу»
Валерій згадує момент, коли меблі та матеріали доставили до ліцею: «Це наче свято було: уявіть, спортзал — заповнений! Збирати меблі прийшли всі, хто був вільним: і батьки, і вчителі. Діти йшли на канікули, коли ще були старі меблі, а вийшли — такі зміни! Коли випускники зараз заходять і бачать оновлення, у них сльози на очі виступають, мовляв, чому у нас такого не було».
Учениця 6 класу Діана Бевска розповідає, що з надходженням до ліцею нових меблів та обладнання, вчитися стало цікавіше та комфортніше. На уроці географії, де її клас проходить корисні копалини, завдяки наборам для проведення практичних робіт, вона може не лише побачити типи копалин, але й доторкнутися, порівняти з іншими, дослідити різницю.
«Як пояснити дитині щільність, колір, різноманітність? Картинками, фотографіями можна, але цього замало. Коли дитина тримає перед собою набір зі зразками, вона набагато краще зрозуміє матеріал. Це дає нові можливості», — говорить вчитель географії та історії Андрій Таранов.
Ірина Мостова каже, що попри те, що викладає українську мову, вирішила писати проєкт з ухилом на природничі науки: «Я подумала, що це буде цікаво дітям. Я вболіваю за наших учнів і школу».
«Нашою кухнею захоплювалися!»
Ще один проєкт, який громада втілила за підтримки ПРООН та уряду Японії, — оновлення кухні та ігрової кімнати у дитячому садку «Берізка» у Чернеччині. Директорка дитсадка Олена Гунько працює тут вже 45 років, і жартує, що її першим вихованцям вже має виповнитися 50 років. Олена каже, що для неї дитсадок і виховання маленьких жителів села стали справою життя.
«Зараз у нас у садочку — краса. Нам ПРООН надала меблі, а також оновили кухню. Кухню нам треба було зробити вкрай, щоб вона відповідала усім санітарним регламентам. У нас вже була перевірка, нашою кухнею захоплювалися! Діти новими меблями дуже задоволені, у нас тепер є власна ігрова перукарня, спортивний куточок», — говорить директорка закладу.
Олена каже, що коли привезли меблі, увесь колектив приходив у суботу та неділю, щоб їх збирати.
«Коли діти прийшли у понеділок, емоції зашкалювали! Ми і батьків запрошували, щоб вони подивилися. У нас у громаді три садочки працюють. Мені хотілося б зібрати колег у нас, щоб вони надихнулися нашим прикладом. Я вважаю, що для дітей так і має бути — якісно, зручно, красиво», — говорить Олена Гунько.
Продовжують посилювати стійкість та безпеку
Представниця сільради Олена Волошина каже, що створення Стратегії відновлення та розвитку за підтримки ПРООН дало розуміння, що громада має робити та в якому напрямку рухатися. Це стало поштовхом для нових колаборацій: нині громада втілює проєкт з Міжнародною організацією з міграції за фінансування Корейського агентства міжнародного співробітництва (KOICA). Таким чином у громаду змогли залучити 2 млн гривень. 625 тисяч гривень витратять на посилення безпеки — планують встановити камери відеонагляду біля сільської ради й ліцеїв, решту суми — на розвиток стійкості громади перед викликами війни. Громада обрала вкласти ці гроші в посилення енергетичної сфери.
«Ми хочемо встановити сонячні панелі у трьох ліцеях, зокрема у Дмухайлівському. Через відключення електроенергії діти не можуть займатися. У нас є то генератори, але це дуже великий розхід палива, який важко покривати нашим місцевим бюджетом. За допомогою сонячних панелей ми вирішимо цю проблему. А в особливо критичних ситуаціях ліцеї стануть «пунктами незламності» у нашій громаді», — говорить Олена Волошина.
Вчителі Валерій Орищенко та Ірина Мостова впевнені: допомога ПРООН — це інструмент для довгострокових змін.
«Участь у програмі ПРООН стала не лише джерелом ресурсів, а й підтвердженням того, що ініціативність перемагає обставини», — говорить Валерій.
Із 2023 року ПРООН за фінансової підтримки уряду Японії надає комплексну допомогу українським громадам. На першому етапі участь у проєкті взяли 10 пілотних територіальних громад, а вже у 2024 році ініціативу було розширено — ще 20 громад з усіх регіонів України приєдналися до нього.
У межах цієї підтримки 10 пілотних громад вже розробили стратегічно-планувальні документи та антикорупційні програми, індивідуальні комунікаційні стратегії, пройшли навчання з проєктного менеджменту, а також зміцнили свою спроможність у сфері стратегічних комунікацій, медіаграмотності та протидії дезінформації.
Проєкти з відновлення та розвитку кількох громад підтримала ПРООН за фінансової підтримки Японії, закупивши для них необхідне обладнання. Завдяки такій підтримці громади не лише посилили свою інституційну спроможність, а й успішно залучили фінансування на реалізацію практичних ініціатив.
Фото: Станіслав Пантелей / ПРООН в Україні
Related
content
content
