Київ, 14 грудня 2023 року – Міністерство цифрової трансформації України за підтримки партнерів ініціювало два дослідження, які допоможуть більш ефективно розвивати цифрову доступність електронних ресурсів. Їх результати сьогодні презентували у Києві:

• «Законодавче регулювання цифрової безбар’єрності: найкращі європейські практики» аналізує, як сфера вебдоступності регулюється в Європейському Союзі, а також п’яти європейських країнах: Великій Британії, Данії, Німеччині, Франції та Швеції. Звіт розкриває, як побудована система державного регулювання вебдоступності у цих державах, які є вимоги законодавства, відповідальні органи та які їхні повноваження;
• «Використання допоміжних технологій людьми з інвалідністю» дослідив, як люди із інвалідністю (насамперед із порушеннями зору) в Україні користуються допоміжними технологіями, із якими проблемами стикаються та які потреби мають. Також порівняли технології перетворення тексту на мовлення (text-to-speech), які підтримують українську мову. 

Керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України Мстислав Банік зауважив, що внаслідок війни дедалі більше людей частково або повністю втрачають слух та зір.

«Активні бойові дії, вибухи — усе це впливає на здоровʼя наших захисників та цивільних. Важливо подбати про те, щоб цифрові сервіси були доступними для них. Тому Мінцифра приділяє значну увагу підвищенню доступності державних цифрових ресурсів у країні, аби усі громадяни могли ними користуватися без барʼєрів, – сказав він. – Дослідження пропонують важливі інсайти, щоб визначити, в яких напрямках потрібно далі рухатися, аби ще більш комплексно просувати цифрову вебдоступність у державі. Також варто поширювати цифрову доступність і у приватному секторі, аби люди мали безперешкодний доступ до усіх електронних продуктів у країні». 

Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, сказала, що цифрова доступність – один із ключових напрямків для побудови по-справжньому безбар’єрного суспільства у країні.

«Війна засвідчила, наскільки важливими є електронні послуги, які дають можливість людям отримати необхідну від держави допомогу швидко та безпечно. Саме тому критично важливо забезпечити, аби доступ до таких цифрових сервісів мали усі українці, попри будь-які – постійні чи тимчасові – порушення. Тож важливо, аби не лише держава, а й приватний сектор дбав про підвищення цифрової доступності їхніх електронних продуктів», – підкреслила вона.

Обидва дослідження вмістили рекомендації, які європейські практики щодо цифрової безбар’єрності варто імплементувати в Україні та в яких напрямках доцільно розвивати допоміжні цифрові технології. Одна із рекомендації з огляду на європейські найкращі практики – розробити законопроєкт про цифрову безбар’єрність, що б охоплював як державні цифрові послуги, так і цифрові послуги від приватних компаній. Зокрема тих, які включають транспортні послуги, послуги цифрового зв’язку, послуги аудіовізуальних медіа, банківські послуги та послуги електронної комерції. 

Протягом останніх років Мінцифра за підтримки Програми розвитку ООН в Україні (UNDP) та Швеції здійснила низку важливих законодавчих ініціатив, зазначив керівник «Проєкту підтримки Дія» Володимир Брусіловський. Їхня мета – закласти фундамент для зміни ситуації із вебдоступністю у держсекторі.

«Вебдоступний продукт – той, яким зможуть скористатися люди із тимчасовими чи постійними порушеннями – зору, слуху чи когнітивними порушеннями – насамперед, ті люди, які користуються смартфоном та комп'ютером із допоміжними технологіями, у тому числі люди, які отримали поранення та травми через війну. Для цього розробники мають пам'ятати про різні групи користувачів і застосовувати вимоги вебдоступності. Це особливо важливо зараз, під час стрімкого розвитку цифровізації, адже ми не маємо права залишити частину людей без доступу до цифрових продуктів, створюючи їх недоступними, – сказав він. – При цьому вебдоступність має стати повсюдною нормою, а не унікальною перевагою, і не лише у державному, а й у приватному секторі. Такі спільні зусилля допоможуть забезпечити комплексний безбар'єрний доступ до цифрових послуг для усіх людей у країні».

Раніше у червні 2022 року набув чинності розроблений партнерами новий державний стандарт із вебдоступності. Ухвалена у липні 2023 року Кабміном постанова зобов’язала виконавчі органи дотримуватися його вимог. Міжнародні настанови із вебдоступності, на яких базувався стандарт, також вперше переклали українською мовою.

Дмитро Попов, експерт UNDP із питань цифрової доступності та автор обох досліджень, зазначив, що вони показали потреби незрячих людей при користуванні допоміжними технологіями та відмінності їхнього досвіду із міжнародним. Наприклад, опитування підтвердило, що в Україні нагально потрібно вдосконалювати українські синтезатори мовлення (технології перетворення тексту на мовлення, або TTS). Адже вони безпосередньо впливають на те, чи зможуть незрячі користувачі отримувати цифрові послуги українською мовою.

Крім того, найбільш затребуваною технологією виявилися озвучені банкомати – про це заявили понад половина респондентів (52,8%). Відтак потрібно забезпечити нормативно-правове регулювання доступності банкоматів для людей з інвалідністю.

«Виявлені результати стосуються не лише сфери державної політики, це й досить прикладні речі. Такі як, наприклад, необхідність завантажувати на сайти не лише PDF, а й текстові файли у форматі MS Word, чи розробляти продукти спершу для смартфонів за принципом mobile first. Це ті поради, які можуть застосовувати усі розробники та контент-менеджери, і вони матимуть важливе значення для незрячих людей», – сказав він.

Аналіз європейського законодавства у сфері вебдоступності та дослідження використання допоміжних технологій людьми з інвалідністю експерти UNDP здійснили за ініціативою Міністерства цифрової трансформації України за фінансової підтримки Уряду Японії у межах «Проєкту підтримки Дія», який UNDP реалізує за фінансування Швеції.

Для запитів ЗМІ

Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org