LocationsЗ руїн — у майбутнє. Як відроджується Бородянка
21 листопада 2025
Ще два роки тому ця вулиця Шевченка була вкрита уламками. Розбиті фасади, обгорілі стіни, вибиті вікна — саме такою її бачили мільйони людей у перші тижні після повномасштабного вторгнення.
Тепер тут чути дитячі голоси, працюють кав’ярні, на фасадах — свіжа штукатурка, а біля будинків висаджені молоді дерева.
Зараз у місті, яке було майже повністю зруйноване на початку війни, вже відновили понад 600 об’єктів із 825 пошкоджених, що становить близько 80% від усіх руйнувань.
Бородянка стала прикладом того, що відбудова може і має тривати навіть під час війни. Відремонтовані школи, лікарні, житлові квартали, підприємства, транспорт і дороги створюють необхідні умови, щоб мільйони українців могли повернутися додому, отримувати державні послуги й планувати своє майбутнє.
«Майже кожен будинок постраждав»
В’ячеслав Барбулов — інженер, житель Бородянки і радник голови громади. Він показує нам місто.
«Під час активних бойових дій 2022 року наша громада зазнала найбільшого ураження в регіоні, у нас 80% інфраструктури, як житлової, так і господарської, було або зруйновано, або пошкоджено. Після деокупації громади ми почали обстежувати будинки, підраховували кожен приватний будинок, чи адміністративні або господарські приміщення. У нас велика громада, 32 населених пункти. Сертифіковані спеціалісти, які виконують роботи по обстеженню, почали свої роботи, і було виявлено 3500-4000 об’єктів. Майже кожен будинок постраждав», — каже він.
Після звільнення громади люди почали з найпростішого — розбирали завали, перекривали дахи, вставляли вікна. Робили це власними силами, щоб урятувати бодай частину житла від дощів і морозів. Лише потім розпочалася справжня відбудова.
Нова якість життя
Коли перші руїни прибрали, стало очевидно: відбудовувати місто «як було» не має сенсу.
Бородянку відбудовують з урахуванням комплексного підходу до відновлення. який координує Міністерство розвитку громад та територій України. Це не просто відбудова зруйнованого, а створення нової якості життя з сучасними технологіями, енергоефективністю, цифровими рішеннями та орієнтацією на потреби людей. Увагу приділяють кожному елементу: інфраструктурі, комунікаційним мережам, благоустрою вулично-дорожньої системи та створенню зон відпочинку.
Радянські будинки й старі стандарти життя не відповідали сучасним потребам людей.
Бородянка вирішила почати з нуля — створити комфортне, безпечне і безбар’єрне середовище.
Разом із державою та міжнародними партнерами, зокрема Програмою розвитку ООН (ПРООН), громада розробила проєкти, що перетворюють місто зсередини.
Тут модернізують інженерні мережі, утеплюють будівлі, прокладають нові тротуари й теплотраси, а головне — проєктують усе з урахуванням потреб кожного мешканця.
Місто без бар’єрів
Перше, що громада включила до проєктів відновлення, — це створення максимально комфортного середовища для життя, в якому має бути зручно кожному та кожній.
Ця модернізація торкнулася всіх сфер — нові тротуари, оновлені тепломережі та каналізація, енергоефективність, утеплення будинків, і головне —доступність.
Бородянка — одна з пілотних громад флагманського проєкту Міністерства розвитку громад і територій України «Рух без бар’єрів». Тут створюють безбар’єрний маршрут, зручний для кожної людини.
Сьогодні місто нагадує великий будмайданчик, але тимчасові незручності нікого не лякають, бо люди бачать результат.
Важко впізнати старі п’ятиповерхівки — вони набули нового вигляду.
Але це лише початок. Одним із головних напрямів, який реалізується за підтримки ПРООН та уряду Японії, є створення єдиного безбар’єрного простору — середовища, у якому ніхто не відчуває обмежень.
«Часто люди старшого віку не можуть подолати навіть звичайний бордюр. Маломобільні групи — це не лише люди з інвалідністю, а й мами з візочками. Ми робимо так, щоб усі могли безперешкодно потрапити у свої під’їзди», — каже радник голови громади з питань безбар’єрності Олег Герасим’юк.
Основний маршрут безбар’єрності проходитиме вздовж Центральної вулиці — п’ятикілометрової артерії міста. Дорогу реконструюють повністю, змінюючи висоти, ширину тротуарів і додаючи пандуси. Уже сьогодні у місті з’являються з’їзди, тактильні елементи та попередження для пішоходів — те, про що ще кілька років тому ніхто не думав.
Для громади це ще й турбота про тих, хто повертається з фронту.
«Вже після 2022 року до нас повертаються наші воїни, часто з пораненнями, з інвалідністю, тому це питання вимагає належного рівня. На кожному об’єкті, який відбудовується, в межах капітального ремонту або відбудови, враховані всі потреби по безбар’єрності. Ми хочемо, щоб наша громада не просто була відбудована «краще, ніж було». А щоб вона стала максимально зручною. Щоб людина, яка має інвалідність чи маломобільність, могла в максимальну кількість місць потрапити безперешкодно», — зазначає В’ячеслав Барбулов.
Але безбар’єрність — це не лише про фізичний простір. Йдеться про повне реформування та створення зручного міста.
«От поряд з нами ЦНАП — людина має спокійно без проблем звернутися туди і вирішити будь-яке своє питання, так само, як і без проблем дійти туди. Це все — частини концепції безбар’єрності», — каже Олег Герасим’юк.
І це також важлива складова перетворення міста на сучасне і людиноцентричне.
415 послуг у єдиному місці
Сучасний Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), створений за підтримки Європейського Союзу та ПРООН, запрацював менш ніж за рік після звільнення міста від окупації.
Марія Кошка, керівниця відділу реєстрації місця проживання, пригадує:
«Після звільнення ми працювали у приміщенні ліцею. Було тісно, незручно. Тепер у нас сучасний простір, де все поруч — зручно, тепло і доступно. Це важливо, бо багато відвідувачів — старшого віку, або мають інвалідність. Тут вільний під’їзд до ЦНАПУ, ліфтова шахта, якою ми можемо підняти людей на другий поверх, туалетний блок. Спочатку цей ЦНАП функціонував як пункт незламності — тут можна було зарядити телефон, зігрітися, попити чаю. Плюс ми надавали всю інформацію — правова допомога, тощо, бо люди були розгублені, не знали, куди звернутися».
Сьогодні тут надають 295 послуг, невдовзі їх буде 415 — від реєстрації майнових прав до ветеранських і соціальних питань.
Усе працює максимально просто: «Людина має прийти в одне місце і без зайвих проблем, має за одним зверненням отримати якомога більше послуг, а не бігати, як раніше, за кожним папірцем. Ми підписали договір з мобільними операторами, і люди отримують СМС, коли їх запит готовий», — пояснює Марія Кошка.
А для тих, хто не може прийти особисто, діє сервіс «ЦНАП у валізі» — кейс із планшетом, принтером і Wi-Fi, завдяки якому адміністратори можуть надавати послуги жителям і жителькам громади ближче до дому.
Новий простір для молоді
Відновлення міста — це не лише про будинки та інфраструктуру. Важливо, що у Бородянці також створюються місця, де народжуються нові ідеї та ініціативи від молодих людей. Одним з таких місць став молодіжний центр, створений влітку 2023 році ГО «Міст Змін» у співпраці з Пластовим вишкільним центром в рамках програми «ВідНОВА:UA» за підтримки Міністерства молоді та спорту України, ПРООН та фінасування урядів Данії та Японії.
«Для нас було важливо створити молодіжний простір в Бородянці, яка має активне молодіжне ком’юніті, яку треба підтримати. Тим паче, ми починали одними з перших, коли відбудова ще не почалася. Центр знаходиться не просто в центрі міста, але і в знаковому місці, поруч із будинками, світлини яких колись облетіли весь світ», — розповідає співзасновниця ГО «Міст Змін» Діана Прідьма.
Завдяки підтримці ПРООН приміщення відремонтували та обладнали силами 30-ти молодих волонтерів, які приїхали з різних громад України. Тепер тут проводять воркшопи, майстер-класи, зустрічі й творчі заняття. Центр став місцем, де молодь вчиться організовувати події, генерувати ідеї та реалізовувати власні проєкти.
«Ми не вели точний перелік людей, але щороку це понад 500 унікальних відвідувачів на 10 000 людей громади. Найважливіше, що цей простір не зупинився — він продовжує працювати й зараз.. Це історія про сталі результати», — каже Діана Прідьма.
Безпечне укриття — там, де воно потрібне
Поруч із ринком, де мешканці сідають на автобуси до Києва, збудували перше модульне укриття глибокого залягання — спільний проєкт Державного Агентства відновлення, міжнародних партнерів і бізнесу.
«Для Бородянки, як і для інших населених пунктів, питання безпеки на сьогодні ключове. Завдяки модульному рішенню можна швидко забезпечити людей укриттями. Перше встановили в центрі селища. Ця локація вибрана з огляду на те, що на Центральній вулиці перебуває велика кількість людей. Тут розташовані адміністративні, соціальні заклади, житлові будинки та комерційні будівлі», — розповідає Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин.
Тут два виходи, товсті сталеві стіни, кілька метрів ґрунту над головою, автономне живлення на 48 годин, санвузол і запас води.
В укритті також подумали про інклюзивність — людину з обмеженою мобільністю можна спустити всередину за допомогою спеціального пристрою.
Досвід, що надихає
Бородянка стрімко модернізується, уважно дотримується стандартів міжнародних партнерів і набуває власного досвіду.
Міністерство розвитку громад та територій (Мінрoзвитку) реалізує експериментальний проєкт комплексного відновлення постраждалих від війни населених пунктів — і Бородянка стала одним із пілотних прикладів цього підходу. У межах проєкту тут відбудовують не просто окремі будівлі, а всі ключові компоненти інфраструктури — житло, інженерні мережі, транспорт, цифрові сервіси, безбар’єрні маршрути.
Мінрoзвитку підкреслює, що успішна модель Бородянки — це «пілот», який планується масштабувати на інші постраждалі населені пункти: таким чином формувати стійкі, сучасні й комфортні громади після руйнувань.
В’ячеслав Барбулов та Олег Герасим’юк переконані: цей досвід стане у пригоді іншим громадам — тим, що також проходять шлях від руйнування до відновлення.
«Ми хочемо, щоб наш приклад допоміг іншим громадам створювати безпечне, зручне і гідне середовище для життя», — каже В’ячеслав Барбулов.
Бородянка показує, що відбудова — це не лише про цеглу і бетон. Це про людей, які, долаючи наслідки війни, створюють нове майбутнє — комфортне, відкрите і якісно нового рівня.
Фото: Костянтин Левченко, Олександр Ратушняк / ПРООН в Україні
Матеріал підготовлений в межах кампанії «Ukraine Delivers» — спільної ініціативи Міністерства розвитку громад та територій України, Програми розвитку ООН (ПРООН) і Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Related
content
content
