Кам’янське: місто, яке прагне змін і починає їх утілювати
23 лютого 2026
200-тисячне індустріальне місто на Дніпропетровщині донедавна жило у звичному ритмі великого промислового центру.
Кам’янське, яке ще десять років тому носило назву Дніпродзержинськ, формувалося навколо двох заводів і зберігало переважно стару інфраструктуру, що виникла та розвивалася поруч із ними.
Та всередині громади поступово визрівала потреба змін. Люди хотіли сучасного, зручного міста, що здатне відкрити нові можливості. Активісти, місцева влада та небайдужі мешканці почали шукати нові підходи, створювати простори для підтримки й навчання та робити місто відкритішим і більш орієнтованим на людей.
Нові можливості для старшого покоління
Однією з найвразливіших у сучасному цифровому світі групою стали люди, які десятиліттями будували заводи й тримали місто на своїх плечах. Потреба в цифрових навичках сьогодні критична: онлайн-банкінг, електронні документи, комунальні платежі — все переходить у смартфон.
Щоб допомогти старшим людям залишатися самостійними, у Кам’янському за підтримки ПРООН та Уряду Швеції відкрили Простір соціальної адаптації. Тут люди старшого віку відвідують заняття з психологом та групові тренінги, можуть навчитися користуватися смартфоном і комп’ютером або ж отримати індивідуальні консультації.
Заступниця директора Центру надання соціальних послуг Тетяна Троян розповідає, що в просторі займаються люди дуже різного віку — від 60 до 80+ років. Простір повністю інклюзивний, тому кожен і кожна можуть брати участь у заняттях без бар’єрів.
«На сьогодні у нас навчаються 54 людини. Проводимо для них індивідуальні та групові заняття. Вони працюють із психологом, освоюють сучасну техніку. У багатьох рідні виїхали за кордон, тож людям потрібно самим займатися сплатою комунальних послуг, користуватися онлайн-банкінгом. Крім того, щоб зв’язатися з родичами, наприклад, по zoom або через месенджери, також треба освоїти смартфон. Важливо навчати людей, і ми беремо це на себе», — пояснює Тетяна Троян.
Окрім цифрових навичок, у програмі є й фізична активність — скандинавська хода. Тренування проходять одразу в трьох районах міста, і ця практика вже стала частиною повсякденного життя багатьох відвідувачів і відвідувачок.
Серед слухачів університету — 80-річна пані Любов. Вона прийшла на заняття лише два місяці тому, але вже впевнено користується смартфоном, онлайн-банкінгом та іншими цифровими сервісами.
«У мене вдома є ноутбук, але найбільше я працюю з телефоном. Найважливіше — це банкінг. Я сама отримую пенсію і вже вмію робити платежі. Раніше я зверталася з цим до дітей, а тепер вмію все сама, зокрема заплатити в магазині, оплатити комунальні, користуватися Дією. Це чудово!» — ділиться вона.
Для містян Простір соціальної адаптації став не просто місцем навчанням, а можливістю зберегти самостійність, активність і відчуття приналежності до громади.
Мобільний ЦНАП: коли послуги стають доступнішими
У Кам’янському уважно прислухаються до потреб мешканців — і саме це стало основою змін у сфері адміністративних послуг. Раніше отримати будь-яку довідку означало витратити багато часу: черги, поїздки до центру, паперова тяганина. Навіть після появи сучасних ЦНАПів навантаження залишалося високим, а частина людей — особливо люди старшого віку та ті, хто живе у віддалених районах, — не завжди могли дістатися до центру.
Щоб вирішити цю проблему, за підтримки ПРООН та ЄС у місті з’явився мобільний ЦНАП — спеціально обладнаний автомобіль, який повністю дублює можливості стаціонарного центру та може працювати в будь-якій точці громади.
У машині є все необхідне: генератор, ноутбуки, принтери, Wi-Fi-точка, пандус, кондиціонер, обігрівач, тент від дощу й навіть лавки для відвідувачів. Команда може розгорнути роботу за кілька хвилин і приймати людей.
«У нас уже було 150 виїздів. Ми виїжджаємо два рази на тиждень планово. По-перше, це розвантажує черги в основному ЦНАПі, а по-друге, людям не треба далеко їхати. Ми з цим ЦНАПом виїжджаємо на місця влучань російських обстрілів, щоб одразу фіксувати пошкодження, збитки, на місці обслуговувати громадян. Вони часто зайняті порятунком майна або просто в стресі, щоб їхати у стаціонарний ЦНАП. Тож ми їдемо до них самі», — розповідає Марина Гурська, директорка департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики міської ради.
У мобільному ЦНАПі можна отримати практично всі послуги, крім тих, що потребують спеціального обладнання, наприклад, виготовлення паспортів чи водійських посвідчень.
Ініціатива зробила адмінпослуги по-справжньому доступними — такими, якими вони мають бути в сучасному місті, що дбає про людей.
Майбутнє громади починається з молоді
Одним із викликів для Кам’янського залишається відтік молоді. Після занепаду великих промислових підприємств можливостей для розвитку та самореалізації ставало дедалі менше, і молоді люди почали виїжджати — у великі міста чи за кордон.
Щоб змінити цю тенденцію, за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення, ПРООН та ЄС у місті створили центр життєстійкості «Місце сили» — простір, що допомагає молодим кам’янчанам долучатися до життя громади, отримувати нові навички та реалізовувати власні ідеї.
«У нас провели два тренінги для тренерів, які потім навчатимуть молодь. Перший — про відновлення через участь молоді в громадському житті, другий — про відновлення через участь у волонтерстві. На кожному навчалися 16 молодих людей. Тепер вони проводять воркшопи для своїх однолітків», — розповідає Катерина Боровик, координаторка центру «Місце сили».
За її словами, завдяки участі у таких воркшопах понад 640 молодих кам’янчан зможуть підвищити рівень громадської активності та дізнатися більше про участь у процесах відновлення.
І це лише один із напрямів роботи хабу.
У межах проєкту також провели ідеатон — подію, під час якої молоді люди презентували власні пропозиції щодо покращення громади. Найкращі з них отримали фінансування від міської ради й уже переходять до реалізації.
Катерина Боровик переконана: такі програми — це не просто події чи навчання, а спосіб повернути молодим людям віру у власний вплив і можливості для самореалізації у рідному місті.
«Відновлення — це ж не лише про приміщення, будівлі та будматеріали. Наше завдання — якомога більше залучити молодь до всіх цих процесів. Вона долучається до життя громади, втягується — і залишається тут. Це впливає на рішення кожної конкретної людини залишитися в Україні і в своїй громаді, не покидати її», — підкреслює вона.
Зараз «Місце сили» працює над проєктами з відновлення, підтримки ветеранів і ветеранок, а також молодіжних ініціатив. Крім того, тут презентували ідеї з екологічної безпеки та покращення самоврядування. Переміг проєкт, спрямований на підвищення екологічної свідомості молоді та її залучення до збереження довкілля — тема особливо актуальна для Кам’янського, яке і досі залишається промислово навантаженим містом.
Спільний шлях до оновлення
Місто все ще має перед собою серйозні виклики, адже зміни потребують часу — особливо, коли йдеться про великий промисловий центр із понад 200 тисячами мешканців. Та, попри це, впроваджені проєкти вже дають помітний результат.
Кам’янське поступово наповнюється новими сенсами — тут з’являються ініціативи, простори і люди, готові змінювати середовище навколо. Так, крок за кроком, формується оновлене місто — де старші отримують підтримку, молодь знаходить можливості, і вся громада відчуває себе сильнішою.
Саме в цьому — справжнє відновлення: у відчутті, що майбутнє можна не лише чекати, а створювати разом.
Фото: Костянтин Левченко / ПРООН в Україні
Матеріал підготовлений в межах кампанії «Ukraine Delivers» — спільної ініціативи Міністерства розвитку громад та територій України, Програми розвитку ООН (ПРООН) і Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.