«Просто намагаєшся зробити все від тебе залежне, щоб урятувати людину»
Як учорашній водій швидкої став екстреним медичним техніком і рятує життя людей
Майже п’ять років Віктор Курдванівський працює водієм екстреної медичної допомоги в Одесі. Зазвичай водій швидкої лише кермує і не взаємодіє з пацієнтами. Навіть на викликах просто чекає в машині. Але Віктору надто подобається допомагати людям, тож він хотів підвищити свій кваліфікаційний рівень.
«Коли команді нашого навчально-тренувального відділу сказали, що набирають охочих вивчитись і стати екстреними медичними техніками, я одразу погодився», — розповідає чоловік.
Навчання, організоване в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні», тривало три з половиною місяці. Завдяки цьому Віктор навчився робити серцево-легеневу реанімацію, перевіряти дихальні шляхи, зупиняти кровотечу, встановлювати катетер. Перші два місяці курси були теоретичними, ще півтора — напрацювання і відпрацювання здобутих навичок на манекенах.
За словами Віктора, після практичних занять із манекенами працювати одразу з людьми страшно не було: «В екстреній ситуації мозок вимикається, і ти просто намагаєшся зробити все від тебе залежне, щоб урятувати людину».
За зміну у Віктора в середньому від 7-ми до 13 викликів.
«Я завжди намагаюся включатися в процес. Це стосується зокрема безпеки: люди на викликах бувають різні, тож моя присутність буде перевагою. Крім того, ми їздимо бригадою з трьох фахівців. Щонайменше це ще дві руки, які можуть допомогти. Звісно, я не можу вводити ліки. Але, наприклад, часто треба підтримати голову пацієнту чи пацієнтці, доки накладають шийний комірець», — каже чоловік.
Здебільшого Віктора та його бригаду скеровують на випадки, пов’язані з дорожньо-транспортними пригодами і пожежами. У 2022 році до цього переліку додалися замінування, місця ракетних ударів й обстрілів. Віктор пояснює, що останні з них — найскладніші. Довкола хаос, паніка, багато постраждалих, а також постійний ризик повторного удару.
«Тобі потрібно допомогти людям, а крім того — впоратися з собою. Бо коли бачиш багато крові, стає страшно. Мені відійти від побаченого допомагають колектив і друзі. Ну, і гумор, ми завжди багато жартуємо», — ділиться Віктор.
Відколи Віктор став екстреним медичним техніком, сидіти й чекати в машині — більше не для нього. У 2024 році він вступив до медичного коледжу і тепер поєднує онлайн-навчання з роботою. Віктор мріє допомагати людям іще ефективніше, тож зараз вчиться на фельдшера.
Матеріал підготовлено в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні».
Фото: Олександр Гіманов / Reporters / ПРООН в Україні