Алгоритм роботи водолазів-саперів простий: як тільки ДСНС отримує сигнал про перебування у воді предмета, який може бути небезпечним, розрахунок (а в ньому зазвичай сім фахівців) рушає на місце події.

«Хтось із людей чи був на пляжі, чи купався, чи рибалив і помітив вибухонебезпечний предмет. Щоб оцінити, що це за предмет і чи несе він небезпеку, найперше потрібен водолаз-сапер. Він пірнає у водойму, обстежує, робить висновки. Це може бути будь-який літальний апарат, дрон або ж ракета, — те, що впало у воду. Тоді ухвалюємо рішення: або вилучення з води, або знищення на місці. Водолази-сапери також долучаються до обстежень пляжів, щоб переконатися, що вони безпечні», — пояснює чоловік.

Кожен водолаз-сапер має ще одну кваліфікацію — підривник. Закладає вибухівку за необхідності, до прикладу, підірвати лід, роздробити каміння, провести роботи на гідроспоруді. 

«Упав шахед у річку Самара на околицях міста. Вибухнув. Люди одразу повідомили нам. Ми почали працювати, спершу з дронами та ехолотами. Але позаяк глибина в тому місці невелика, роботу довелося виконувати нашим водолазам-саперам. Це складно: занурюватися у водойму заважає мул, зарості очерету, гілля, побутове сміття. Знайшли уламки шахеда, зробили розвідку — виявилося, що вони безпечні. Дістали з води, передали поліції», — так Олег Польща розповідає про один із випадків на роботі влітку 2025 року. 

У підпорядкуванні Олега — 29 людей. Це водолази-сапери, водії та адмінперсонал. Підрозділ злагоджений, забезпечений на 80%, каже керівник. Спорядження для водолазів ніколи не буває багато. Роботи часто доводиться виконувати в агресивних умовах: у воді, серед каміння чи гілок. Костюм водолаза легко пошкодити чи забруднити мазутом або бензином, який витікає з боєприпаса чи падає у водойму.

Робота небезпечна, складна, напружена, але вкрай важлива. На кожен виклик розрахунок має їхати у повній готовності.