LocationsКриміналістка, яка шукає правду серед руїн
Як підполковник Катерина Оніпенко документує воєнні злочини на Донеччині та повертає імена загиблим
Підполковник поліції Катерина Оніпенко, начальник відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області, працює у Національній поліції України майже 20 років. Її команда виїжджає на місця обстрілів, документує воєнні злочини, проводить ексгумації та ідентифікацію тіл загиблих. Кожна справа для неї — не просто професійне завдання, а крок до справедливості для тих, хто втратив усе.
Катерина ще у школі знала, що хоче працювати у сфері юриспруденції. Вона закінчила профільний університет, пройшла стажування у нотаріальній та адвокатській конторах, але справжнє покликання знайшла саме в поліції. Спершу працювала слідчою, а коли створили відділ криміналістичного забезпечення, їй запропонували його очолити. На той час вона вже вивчала криміналістику та застосовувала її у роботі.
«Кожна нова справа — це новий виклик, який вимагає нових підходів, нових знань і цілковитої уваги. Проблема полягає в критичній важливості огляду місця події, яка є вкрай важливою слідчою дією, оскільки є неповторною. Після того, як ви залишаєте місце події, неможливо відтворити його або повернутися до тих умов, в яких ми починали працювати», — пояснює криміналістка.
У січні 2015 року, коли Маріуполь опинився під масованим обстрілом, Катерина вперше стикнулася з масштабом трагедії, яку досі важко забути.
«Чи була страшно? Звичайно, десь пів години. Але в мене був професійний і життєвий досвід, який допоміг залишатися сильною і продовжувати роботу. Було страшно, але не за себе, а за людей, через відповідальність — служити з гідністю і виконувати свою роботу на найвищому рівні, для тих, хто дивиться на нас з надією на допомогу. Під час жахливих подій у 2015 році у моєму рідному Маріуполі я була на роботі і добре пам’ятаю той день. Тридцять п’ять цивільних осіб було вбито, і це був перший раз, коли я бачила стільки тіл, які ми мусили ідентифікувати. Була неділя, 10 ранку, коли стався обстріл. Як пояснити цю жахливу подію п’ятнадцятирічній дівчинці або батькам, які шукали своїх близьких? Ми мали виконувати свою роботу, а також допомагати людям навколо», — згадує Катерина.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Катерина залишилася працювати у Донецькій області. Її підрозділ часто виїжджає на прифронтові території, де безпекова ситуація змінюється щогодини.
«Зазвичай у нас не так багато часу на роботу, можливо, дві години або й менше. Бувають випадки, коли ми не можемо оглянути місце події через безперервні обстріли», — зауважує вона.
Одним із найважчих завдань для її команди стало розслідування на територіях, над якими Уряд України відновив контроль після окупації: «Там ми виявили масові та індивідуальні поховання. Нам потрібно було провести ексгумацію та ідентифікації приблизно 300 тіл. Ми ніколи не мали справи з чимось подібним раніше».
Катерина визнає: робота криміналіста — це постійна концентрація й уважність. У прифронтових умовах до цього додається ще й небезпека. Але попри все, вона ніколи не думала залишити службу.
У 2023 році Катерина взяла участь у навчальному візиті до Японії, організованому Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Ця поїздка стала частиною ініціативи, спрямованої на посилення потенціалу криміналістичних підрозділів України.
«Раніше ми вже брали участь в обміні знаннями з іншими країнами, але вони не мали подібної експертизи. Японія ж напрацювала досвід із розпізнання тіл, проведення процедури ексгумації масових поховань після катастроф. Тому мені була дуже цікава ця навчальна поїздка, щоб перейняти досвід японських колег», — розповідає Катерина. Вона каже, що найцінніше — не лише здобуті знання, а й відчуття, що Україна не залишилася з бідою наодинці.
Робота Катерини — це поєднання високої відповідальності, емоційної стійкості та глибокої емпатії. Для неї важливо, щоб світ бачив не лише жахи війни, а й силу людей, які протистоять темряві.
Матеріал створено в межах проєкту ПРООН в Україні «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансування Уряду Японії.
Фото: Андрій Крепких / ПРООН в Україні
