Розроблення національної Стратегії та плану дій зі збереження біорізноманіття України в умовах війни - погляд в майбутнє
22 травня 2026
Ландшафти Древлянського природного заповідника в Житомирській області.
У 2025 році, в умовах інтенсивних ракетних і дронових атак на міста та цивільну інфраструктуру, Україна за підтримки ПРООН і Глобального екологічного фонду (GEF) активно працювала над створенням Стратегії збереження біорізноманіття України на період до 2035 року та операційного плану заходів з її реалізації. Попри всі труднощі воєнного часу, вдалося залучити широке коло експертів і представників органів державної влади до розробки документа та розпочати громадське обговорення за участі всіх заінтересованих сторін.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, за чотири роки війна завдала довкіллю України збитків на суму 6,01 трлн грн (понад 150 млрд USD). Усвідомлюючи масштаб втрат, держава підтверджує готовність інтегрувати збереження й відновлення природи в загальну стратегію повоєнного відновлення країни. Саме національна Стратегія збереження біорізноманіття має стати фундаментом для такої інтеграції, оскільки вона охоплює всі галузі економіки та життя країни, включаючи підтримку корінних народів.
Завдання, які Україна вирішує через створення та реалізацію національної Стратегії збереження біорізноманіття
Виконання міжнародних зобов’язань
Розробляючи та впроваджуючи Стратегію збереження біорізноманіття, Україна забезпечує виконання вимог низки міжнародних документів, зокрема апроксимацію директив ЄС та імплементацію конвенцій ООН у сфері біорізноманіття. Ось частина цих документів:
- Конвенції про біорізноманіття та протоколів до неї;
- Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми (KMGBF);
- Інших міжнародних природохоронних конвенції, стороною яких є Україна, зокрема – Рамсарська, Бернська, Боннська, Вашингтонська (CITES) тощо;
- Паризької кліматичної угоди;
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;
- Угоди про асоціацію України та ЄС;
- Стратегії ЄС зі збереження біорізноманіття до 2030 року;
- Регламенту ЄС про відновлення природи та низки євродиректив.
Припинення подальших втрат біологічного різноманіття та його відновлення на всіх рівнях – генетичному, видовому та екосистемному
Ландшафти та флора Шацького національного природного парку (Волинська область). Фото ПРООНЛандшафти та флора Шацького національного природного парку (Волинська область). Фото ПРООН
Біологічне різноманіття (біорізноманіття) є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. В наш час втрата біорізноманіття в усьому світі відбувається швидше, ніж у будь-який інший період в історії людства. Надмірна експлуатація природних ресурсів, господарське освоєння земель, їх забудова, зміна клімату та забруднення довкілля — усі ці фактори суттєво впливають на біорізноманіття в Україні та світі.
Сільське господарство є однією з ключових галузей економіки України, і інтенсивне використання великих площ для цієї сфери безперечно впливає на стан біорізноманіття. Водночас сільське господарство України є основою продовольчої безпеки не лише на національному, а й на глобальному рівні. Виконання Стратегії допоможе знайти баланс між економічними інтересами держави та збереженням живої природи. Слід зазначити, що Україна вже відчуває значні наслідки зміни клімату, особливо в південних та східних областях: тривалі посухи, дефіцит води, хвилі спеки та ризики опустелювання.
До цих викликів додалася повномасштабна війна. Відповідно до П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб (RDNA5), станом на кінець 2025 року в секторі довкілля, управління природними ресурсами та лісового господарства збитки оцінюються у 2 млрд доларів США, тоді як ширші економічні та соціальні втрати в цьому секторі сягнули 36 млрд доларів США. Ці дані охоплюють знищення екосистем, забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів, що становить найбільші екологічні втрати в сучасній історії Європи. В цих умовах необхідні реальні та ефективні кроки для збереження біорізноманіття і відновлення екосистем.
Захист і відновлення природних територій
Метою Стратегії збереження біорізноманіття є забезпечення охорони, збереження, відтворення та невиснажливе використання біорізноманіття шляхом впровадження глобальних цілей, визначених KMGBF.
Дрони, надані ПРООН, успішно використовуються для моніторингу дикої природи в Нобельському національному природному парку (Рівненська область). Фото ПРООН
Одна із стратегічних цілей — забезпечити охорону не менше ніж 30% території України, включно з акваторіями Чорного та Азовського морів. На сьогодні природно-заповідний фонд охоплює лише 7% території країни.
Стратегія збереження біорізноманіття передбачає завершення формування та реалізацію місцевих і регіональних схем екомережі, створення яких має на меті забезпечити охорону біорізноманіття на 30% території країни. Дані про території та об’єкти екомережі будуть доступні на порталі національної інфраструктури геопросторових даних, що забезпечить прозорість та відкритість інформації для громадськості та зацікавлених сторін.
Особлива увага в документі приділяється ключовим для біорізноманіття територіям, національним природним паркам та природоохоронним територіям міжнародного значення, планується розширення територій ПЗФ до 15%. Для координації цих заходів планується створення центрального органу виконавчої влади, який відповідатиме за реалізацію державної політики у сфері охорони, збереження та сталого використання природно-заповідного фонду, екологічної мережі та біологічного і ландшафтного різноманіття.
Політичний, інституційний та екологічний контекст в Україні
Україна володіє близько 35% біорізноманіття Європи, займаючи лише 6% її території, що робить збереження природи важливим не лише на національному, а й на європейському рівні. Держава продовжує процес євроінтеграції та виконує свої міжнародні зобов’язання у сфері охорони біорізноманіття.
В цей час триває війна, що має серйозні наслідки для природних екосистем і створює ризики для окремих видів та деградації ключових для біорізноманіття територій. Тому збереження і відновлення біорізноманіття розглядається Україною як ключовий елемент «зеленого» та стійкого відновлення, тісно пов’язаного з національним розвитком, продовольчою безпекою, адаптацією до зміни клімату та забезпеченням сталого майбутнього нації.
Попри всі труднощі в Україні сформувався як суспільний запит так і інституційна готовність інтегрувати Стратегію збереження біорізноманіття та її цілі у систему державного стратегічного планування, зокрема як частину повоєнного відновлення.
Вже під час повномасштабної війни було оновлено законодавство України (Закон та підзаконні акти), яке створює правову основу для державної системи моніторингу довкілля та затверджує механізми, вимоги та організаційні процедури збору даних, аналізу та використання інформації про стан біорізноманіття і ландшафтів в Україні.
Деталі роботи над Стратегією збереження біорізноманіття та залучені сторони
Ландшафти та флора Шацького національного природного парку (Волинська область). Фото ПРООН
Попри всі складнощі, нічні ракетні атаки, періодичну відсутність електроенергії, опалення та інтернету, а також зміни в уряді та переформатування профільних міністерств, робота над проєктом Стратегії збереження біорізноманіття у 2025-2026 році не зупинялася. Процес спочатку координувався Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, а згодом — Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, за технічної та експертної підтримки ПРООН і фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (GEF).
До роботи було залучено 20 провідних національних експертів, відібраних на конкурсній основі за процедурами ПРООН. Протягом 2025 року відбулося 8 засідань Робочої групи Міндовкілля та 15 тематичних робочих зустрічей і консультацій, у яких взяли участь понад 60 представників громадянського суспільства, наукової спільноти, адміністрацій природоохоронних територій та органів державної влади. Такий формат забезпечив широку залученість усіх стейкхолдерів.
Необхідність створення національної Стратегії та Плану дій зі збереження біорізноманіття, а також результати роботи над документом, активно комунікувалися з суспільством через медіа, ресурси Мінекономіки, ПРООН в Україні та соцмережі. Комунікації проводилися також на планових тематичних заходах. З просвітницькою метою було створено та розміщено на сторінках Мінекономіки та ПРООН в Україні низку тематичних інфографік і анімований ролик.
Досягнуті результати (2025)
Результатом роботи став підготовлений і опублікований у грудні 2025 року для громадського обговорення проєкт Стратегії збереження біорізноманіття України до 2035 року та операційний план дій на перші три роки її впровадження, який забезпечує практичну реалізацію намічених заходів.
Офіційне громадське обговорення проєкту Стратегії, що відбувалося з 10 грудня 2025 по 10 січня 2026 року, створило можливості для участі всіх заінтересованих сторін. Після завершення необхідних узгоджувальних процедур у 2026 році документ буде подано до Кабінету Міністрів України для прийняття.
Унікальність та інноваційність підходу в Україні
Птахи (Lyrurus tetrix) у Древлянському природному заповіднику, Житомирська область. Фото ПРООН
Україна не відкладала питання збереження біорізноманіття на післявоєнний період, а розпочала підготовку до його вирішення вже зараз, демонструючи стратегічне бачення та пріоритетність цього напряму для сталого розвитку країни.
І, ймовірно, стала першою і єдиною країною, яка провела таку роботу в умовах повномасштабної війни.
Підготовка проєкту національної Стратегії збереження біорізноманіття під час воєнного часу і складних викликів є винятковою для міжнародної практики і може слугувати прикладом для інших країн, які стикаються з масштабними і тривалими кризами.
Важливою рисою цього підходу стало залучення широкого кола стейкхолдерів і громадськості до обговорення проєкту Стратегії (кінець 2025 — початок 2026 року), навіть в умовах воєнного стану. Це підкреслює демократичний характер і відкритість процесу, а також демонструє активну участь суспільства, яке вірить у свою перемогу та стале майбутнє.
Авторка: Леся Москаленко (для ПРООН)
Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України
Збройна агресія Російської Федерації завдає непоправної шкоди біорізноманіттю України. Страждають численні види рослин і тварин, у тому числі рідкісні, а також їхні природні оселища, що загрожує самому існуванню цих видів. Це, зокрема, природні степи та приморські території Півдня України, а також болота Півночі. Для повоєнного відновлення України нам потрібна комплексна державна політика, яка дозволяє відновлювати не лише інфраструктуру, а й екосистеми та дику природу. І саме Стратегія збереження біорізноманіття та Операційний план є тими інструментами, які допоможуть інтегрувати природоохоронні цілі в усі секторальні і регіональні політики та рішення задля сталого розвитку.
Ауке Лотсма, Постійний представник ПРООН в Україні
Пом’якшення наслідків зміни клімату та підвищення стійкості до кліматичних ризиків, забезпечення екологічної безпеки, а також збереження й відновлення екосистем є одними з глобальних пріоритетів ПРООН, зокрема в Україні. Ми сподіваємося, що Стратегія створить надійну основу для збереження та відновлення екосистем і видів, підвищення стійкості країни до зміни клімату, сприяння сталому управлінню природними ресурсами та підтримки України у виконанні її міжнародних природоохоронних зобов’язань. Ми переконані, що відновлення природи має бути невід’ємною частиною сталого відновлення України.
Роман Шахматенко, керівник портфоліо проєктів з енергетики та довкілля Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні
Ми завершуємо важливий етап роботи над національною Стратегією біорізноманіття для України. Усі ключові кроки чітко визначені в плані дій: гармонізація нормативно-правової бази України із законодавством ЄС, інтеграція принципів збереження біорізноманіття у державну політику на всіх рівнях, а також розвиток мережі природно-заповідного фонду, зокрема створення нових національних природних парків. Також варто зазначити, що у 2026 році Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні розпочала впровадження ініціативи BIOFIN, яка вже охоплює понад 130 країн світу. Програма зосереджена на аналізі фінансових потреб у сфері збереження біорізноманіття, визначенні прогалин та розробці рішень для мобілізації додаткових ресурсів. В Україні програма підтримуватиме фінансування природоохоронних проєктів із фокусом на довгострокові, сталі та гнучкі фінансові механізми. ПРООН продовжуватиме підтримувати зусилля України зі збереження та відновлення природи, а також мобілізуватиме фінансові ресурси для надання технічної допомоги Уряду України у впровадженні Стратегії біорізноманіття.