Новий початок для ветерана

Як фахівці благодійного фонду допомогли 23-річному ветерану з Рубіжного повернутися до життя після поранення

Артем Бузалов працював тренером зі спортивного туризму в Рубіжному, що на Луганщині, до того, як у 2021 році підписав контракт на військову службу. У травні 2022-го на Донеччині Артем отримав мінно-вибухове поранення ніг, кілька днів провів непритомним у реанімації в Дніпрі. Бузалов каже, що тепер його життя поділилося на «до» та «після» поранення.

«Моє життя змінилося повністю, — пояснює ветеран. — Упродовж 2022–2024 років я об’їздив майже всю Україну лікарнями та госпіталями, потім мене відправили на лікування до Швеції, де пробув 10 місяців. Там мене поставили на ноги».

Загалом Артем переніс 25 операцій та отримав другу групу інвалідності. Після повернення до України він оселився у Чернівцях, куди його мама виїхала з окупації. Тоді у неї виявили рак кишківника на останній стадії: вона проходила лікування в місцевому онкоцентрі та жила в модульному містечку.

«Ми з нею лікувалися майже одночасно: вона проходила хімієтерапію та переносила операції, а я — лежав по госпіталях. Ми спілкувалися лише телефоном, адже ні я не міг до неї приїхати, ні вона до мене», — пригадує Бузалов.

Мати Артема вперше зустріла фахівців благодійного фонду «Рокада», коли жила в модульному містечку в Чернівцях. Спочатку вони надавали допомогу їй, а після її смерті восени 2024 року продовжили підтримувати Артема. 

«Вони буквально взяли мене за руку і повели по різних інстанціях, — каже Бузалов. — Наприклад, допомогли оформити пенсію та інші виплати, знайти сімейного лікаря, отримати ортопедичне взуття, оскільки після поранення в мене різні розміри стоп».

Олеся Михайлюк, членкиня «Рокади», зазначає, що коли вони зустріли Артема вперше, він був «зневіреним і закритим». Однак після семиденного ретриту почали відбуватися позитивні зміни. «Зараз у нього сяють очі, він будує плани на майбутнє, повернувся до хобі», — говорить Михайлюк.

Фахівці «Рокади» разом із Бузаловим розробили індивідуальний план соціальної реінтеграції. Він передбачав допомогу в оформленні житла та отримання пільг, надання консультацій і групової терапії, а також підтримку в пошуку роботи та перекваліфікації. Щоб надати таку допомогу, «Рокада» залучила грант від ПРООН та ЄС у межах флагманського партнерства «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні».

Ця підтримка була частиною пілотної програми соціальної адаптації ветеранів, реалізованої ПРООН у співпраці з Міністерством соціальної політики України. Програма передбачає комплексний підхід, зокрема реабілітаційні послуги в спеціалізованих центрах, укомплектованих психологами та соціальними працівниками, а також підтримку соціальної адаптації для полегшення переходу ветеранів до цивільного життя. Пілотна ініціатива вже охопила 190 ветеранів і членів їхніх сімей у Чернівецькій, Дніпропетровській і Полтавській областях.

Соціальні працівники допомогли «Рокаді» зібрати усі необхідні документи, завдяки чому Бузалов почав отримувати пенсію за інвалідністю, а також соціальні виплати від Рубіжнянської територіальної громади. Він також очікує на одноразову компенсацію за поранення та відвідує групу психологічної підтримки.

«Крок за кроком ми з Артемом відвідували офіційні установи, писали заяви та йшли до мети, — розповідає Михайлюк. — Неодноразово доводилося ходити по колу через бюрократичні перепони, але нам вдалося виконати всі пункти плану, крім працевлаштування».

Унаслідок важкого поранення Бузалов потребував окремого пристосованого під його потреби житла. Мешкаючи в одній кімнаті модульного містечка із 78-річним переселенцем із Маріуполя, він почав отримувати 8 500 гривень (приблизно 175 євро) на місяць у межах програми «Гроші за оренду» для покриття витрат на оренду помешкання. Згодом він зміг знайти житло в будинку, що належить його товаришу по службі в Чернівцях, яке він описує як «принаймні свій куточок». Фахівці фонду також допомогли Артему подати заявку на компенсацію за його будинок у Рубіжному, який перебуває під окупацією і був зруйнований.

Зараз Бузалов прагне жити активно і знайти роботу. Він каже, що для ветерана, який відновлюється після поранення, це, можливо, найскладніше.

Фото: Галина Кучманич / Reporters / ПРООН в Україні