LocationsКоледж, що навчає чемпіонів
Миколаївський фаховий коледж фізичної культури продовжує працювати попри виклики війни
Спортивна кар’єра Олени Петрухіної розпочалася, коли їй було 24 роки. Спершу вона вивчилася на вчительку історії, проте вирішила не працювати за першою освітою, а рухатися далі — й отримала спеціальність тренерки-викладачки легкої атлетики. Сьогодні Олена очолює Миколаївський фаховий коледж фізичної культури, де пропрацювала понад 20 років заступницею директора з навчально-методичної роботи.
«Я розпочинала роботу в школі з легкої атлетики, — пригадує Петрухіна. — Потім працювала в центрі олімпійської підготовки. Так мене цей вихор спорту захопив, що не відпускає і досі».
У коледжі учням пропонують 18 видів спорту. До війни там працювало понад 50 учителів фізичного виховання. Але після повномасштабного вторгнення багато учнів роз'їхалися — хтось із міста, хтось із країни. Сьогодні у коледжі навчається 235 дітей, із яких 140 відвідують заняття наживо, решта вчаться удома чи онлайн.
«Наш коледж виховав видатних спортсменів і продовжує це робити, — із гордістю розповідає Петрухіна. — Серед вихованців, наприклад, є фехтувальниці Ольга Харлан та Олена Хомрова, веслувальник Олег Кухарик, батутист Олександр Сатін. Понад 30 наших випускників і випускниць брали участь в олімпійських іграх».
Навчання в коледжі розпочинається з ранкового тренування, яке триває з 8:00 до 11:00. Після цього — заняття в навчальному корпусі до 15:00, а далі — ще одне тренування тривалістю до двох годин. Однак такий розклад вдалося відновити лише з 1 вересня 2024 року. До цього навчальний корпус і розташований поруч гуртожиток понад два роки залишалися порожніми. На початку повномасштабного вторгнення будівля зазнала прямого ракетного удару, а вибухова хвиля пошкодила навчальні приміщення.
«Коли все почалося, ми одразу перевели наших дітей на онлайн-форму навчання й відправили всіх додому, — пригадує Петрухіна. — Після першого влучення у дах гуртожитку тут усе було дуже пошкоджене. Ми трошки привели до ладу навчальний корпус, вікна закрили фанерою. Але потім сталося друге попадання вже в будинок, який стояв поряд із навчальним корпусом. І знову вибуховою хвилею пошкодило нашу будівлю. Перебувати в навчальному корпусі стало неможливо».
У 2024 році завдяки підтримці ЄС і ПРООН в Україні, наданій у межах проєкту «EU4UASchools: Build Back Better», тут розпочалися ремонтні роботи, аби відновити будівлі, а разом із ними і навчання. Крім того, за сприяння партнерів зробили укриття, де провели вентиляцію та обладнали вбиральні, тож діти змогли повернутися до навчання наживо. Також закупили нові сучасні меблі — парти, стільці, дошки та книжкові шафи.
«Ремонт тривав приблизно 10 місяців, — каже Петрухіна. — І ось 1 вересня 2024 року ми повернулися до навчання наживо. Діти дуже задоволені, що знову сіли за парти, що бачать своїх друзів, що спілкуються з учителями. Всі дуже втомилися сидіти вдома за комп'ютерами».
Гуртожиток нині перебуває на стадії ремонту. Тому коледж не має змоги очно навчати дітей з області й інших міст, тож решта студентів досі навчається дистанційно. Проте Петрухіна й усі викладачі коледжу дуже чекають моменту, коли у його стіни повернуться всі учні.
«Війна змінила наше життя, але діти продовжують вчитися, розвиватися, — говорить Петрухіна. — Спорт — це життя. До повномасштабного вторгнення я часто виїжджала з нашими учнями на змагання. І це дуже цінний досвід. Коли дивишся на цих діток, які тренуються, які прагнуть досягати своїх цілей, ти й сам надихаєшся. Ти бачиш результат усіх докладених зусиль. Ми навчаємо їх, а вони — нас».
Фото: Олександр Гіманов / Репортери / ПРООН в Україні
