Київ, 17 березня 2026 — У Києві презентували шосте щорічне дослідження «Індекс медіаграмотності українців» за 2025 рік, підготовлене громадською організацією «Детектор медіа» в межах проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні». Проєкт реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансування уряду Японії. 

Дослідження відстежує зміни в медіаспоживанні, рівні критичного мислення, довірі до медіа та використанні соціальних мереж і штучного інтелекту — зокрема в умовах четвертого року повномасштабної війни. 

Ключові результати 

Стійкість до дезінформації зберігається. 

Загальний рівень медіаграмотності залишається високим і не повертається до довоєнних значень. 55% опитаних вважають  дезінформацію значущою проблемою, а 44% регулярно перевіряють достовірність інформації.  
 
Сприйняття медіаманіпуляцій. 

Понад половина респондентів (56%) вважають маніпуляції в медіа актуальною проблемою та визнають потребу в підвищенні критичної оцінки інформації.  
 
Довіра до авторства та джерел. 
37% респондентів завжди зважають на авторство матеріалів; а 31% - роблять це, залежно від контексту.  

Роль блогерів і журналістів. 

Аудиторія часто сприймає блогерів як більш емоційних, незалежних і відкритих у висловленні власної позиції, ніж журналістів.   
 
Домінування соціальних медіа.  

Telegram залишається основним джерелом суспільно-політичної інформації (54%), а YouTube — другим за популярністю (39%) та основною платформою для навчального/пізнавального контенту (50%).  
 
Зростання використання штучного інтелекту.  

Частка користувачів ШІ зросла з 28% у 2024 році до 49% у 2025 році. Найчастіше ці технології використовують у професійній діяльності і навчанні. Однак 13% опитаних досі не довіряють ШІ.  
 
Сприйняття ролі медіа та критики влади.  

43% респондентів підтримують критику влади у медіа як важливий елемент підзвітності. В оцінці діяльності медіа 43% респондентів вважають, що вони працюють переважно в інтересах влади, 32% — інтересах власників та інвесторів, 29% — у власних інтересах, і лише 19% — в інтересах суспільства загалом. 

Освіта і добробут як чинники медіаграмотності.  

Низький рівень медіаграмотності частіше спостерігається серед людей із середньою освітою та респондентів із низьким рівнем матеріального забезпечення.  
 
Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа», пояснила особливу важливість проведення таких досліджень під час повномасштабної війни: «Дослідження рівня медіаграмотності українців показує, наскільки населення здатне критично сприймати інформацію та протистояти дезінформації й маніпуляціям. Особливо це важливо під час повномасштабної війни, адже інформаційна стійкість безпосередньо впливає на безпеку громадян і їхню здатність приймати обґрунтовані рішення в складних умовах. Тому ми вдячні ПРООН в Україні та уряду Японії за підтримку цього дослідження та за системну співпрацю у реалізації ініціатив з підвищення медіаграмотності населення. Завдяки такій підтримці держава, медіа та освітні програми можуть ухвалювати обґрунтовані рішення та реалізовувати ефективні заходи для зміцнення інформаційної стійкості українців». 

Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України, підкреслила тісну співпрацю Міністерства з ПРООН у сфері медіаграмотності: «Медіаграмотність сьогодні — ключовий елемент інформаційної стійкості суспільства. Дякуємо ПРООН в Україні за багаторічну підтримку Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», який реалізує численні ініціативи для розвитку критичного мислення та підвищення медіаграмотності громадян. Дослідження «Індекс медіаграмотності українців» допомагає нам, зокрема, оцінювати ефективність цих ініціатив та бачити реальні результати роботи. Його результати також є важливим аналітичним підґрунтям для напрацювання та вдосконалення державних політик у сфері підвищення медіаграмотності населення та протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню». 

Олена Урсу, очільниця команди за напрямом «Демократичне врядування та інклюзивне суспільство» ПРООН в Україні, наголосила на важливості постійного аналізу медіаграмотності громадян: «Ці дослідження дають нам змогу бачити, як змінюється медіаграмотність українців під час війни, які навички цифрової та медійної компетентності зростають, а де потрібна додаткова підтримка. Розуміння цих тенденцій допомагає оцінювати ефективність існуючих програм і планувати нові кроки для зміцнення критичного мислення та інформаційної стійкості населення. Ми вдячні уряду Японії за фінансову підтримку цих ініціатив і раді підтримувати Міністерство культури України та громадський сектор у реалізації проєктів, спрямованих на підвищення рівня медіаграмотності». 

Читайте повне дослідження за посиланням. 

Для запитів медіа: 
Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій та адвокації ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org