LocationsКількість людей з порушенням зору в Україні зростає: як ініціативи UNDP сприяють якісній реабілітації
3 December 2023
До Міжнародного дня людей з інвалідністю, який у світі відзначають 3 грудня, ми зосередимося на наслідках повномасштабного вторгнення в Україну, що потребують невідкладних дій та ефективних рішень.
Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році спостерігається тенденція до збільшення осіб з порушенням зору в Україні. За даними НЗСУ, якщо у 2021 році кількість осіб з втратою або погіршенням зору нараховувала 17 478 осіб, у 2022-му зросла до 19 551. І лише за 7 місяців 2023 року лікарі вже засвідчили понад 19 тисяч таких діагнозів, що вже більше, ніж за весь 2022-й рік.
Це нерозривно пов’язано із війною, що триває. Багато людей втратили зір внаслідок травм, спричинених мінними вибухами, та ракетними обстрілами. Ці статистичні дані не лише висвітлюють прямі фізичні втрати від війни, але й підкреслюють довгострокові кризи у сфері охорони здоров’я, що виникають після неї.
У світлі цих подій існує нагальна потреба в розширенні та вдосконаленні реабілітаційних послуг в Україні. Покращене медичне обслуговування, психологічна підтримка та заходи щодо забезпечення доступності мають вирішальне значення для задоволення зростаючих потреб людей з порушенням зору.
Зростання кількості людей з порушенням зору служить яскравим нагадуванням про далекосяжні наслідки війни, які виходять за межі безпосередньої фізичної шкоди до довгострокових наслідків для здоров’я. Це заклик до дії для світової спільноти працювати над вирішенням конфліктів і надавати всебічну підтримку тим, чиє життя безповоротно змінилося внаслідок таких війни.
Ситуаційний аналіз реабілітаційних послуг
Для кращого розуміння можливостей та бар’єрів для реабілітації осіб з порушеннями зору в Україні UNDP провела ситуаційний аналіз.
Дослідження системи реабілітації людей з порушеннями зору в Україні виявило низку прогалин. Перш за все, встановлено, що чітко не врегульовано, які реабілітаційні послуги мають надаватися, які фахівці мають залучатися і які вимоги до їхньої кваліфікації мають висуватися, за рахунок яких джерел можливо фінансування таких реабілітаційних послуг. Через відсутність чіткого врегулювання такі послуги не організовуються та не надаються в закладах охорони здоров’я та поза ними. Ця неоднозначність породжує невизначеність і перешкоджає реабілітації людей з порушенням зору.
Отже, відсутній системний підхід до реабілітації людей з порушенням зору, який би забезпечував надання комплексу необхідних послуг.
Нестача персоналу, підготовленого для роботи з цією категорією, також шкодить системі. Зокрема, в освітніх програмах психологів, ерготерапевтів та фізичних терапевтів бракує обов’язкових навчальних компонентів щодо роботи з такими пацієнтами. Крім того, система страждає від обмеженої кількості закладів, в яких відбувається їхня реабілітація.
Відсутність послуг для людей з порушеннями зору на рівні громади ще більше посилює виклики, з якими стикаються ті, хто потребує реабілітації.
Модель реабілітації для людей з порушеннями зору
За результатами проведеного аналізу за сприяння UNDP, урядів Республіки Корея та Німеччини було запропоновано модель реабілітації людей з порушеннями зору. Основна мета моделі – задоволення виявлених нагальних потреб з метою підвищення загальної якості та доступності реабілітаційних послуг.
Основними завданнями моделі є визначення переліку послуг, які мають входити до складу реабілітації ОПЗ, вимог до переліку та кваліфікації фахівців, які відіграють ключову роль у наданні реабілітаційних послуг для осіб з порушеннями зору. На кожному етапі реабілітації та відповідно до ситуації кожної людини перелік послуг може бути різний, але весь спектр включає такі послуги як реабілітація зору, розвиток необхідних фізичних навичок, як наприклад балансування, психологічна підтримка, навчання орієнтуванню та мобільності, розвиток життєвих навичок, цифрових навичок, навчання шрифту Брайля тощо.
У моделі описано, який перелік послуг рекомендовано для кожного з етапів реабілітації, в межах пакетів реабілітаційних послуг в закладах охорони здоров‘я та поза ними.
Крім того, в моделі надано перелік обов’язкового та додаткового обладнання, необхідного для надання реабілітаційних послуг. Наявність в закладі обладнання з обов’язково переліку гарантуватиме належне забезпечення процесу реабілітації. Цей крок гарантує правильність проведення реабілітаційного процесу та максимальну ефективність.
Апробація моделі на практиці
Аби відпрацювати ключові елементи моделі UNDP підтримала її пілотування в двох закладах, які забезпечать реабілітацію на різних етапах відновлення пацієнтів та пацієнток.
У реабілітаційному центрі Першого територіального медичного об’єднання Львова, фахівці працюють з пацієнтами, які отримали різні травми та порушення, і проходять лікування та реабілітацію в стаціонарі.
У Центрі комплексної реабілітації людей з інвалідністю «Поділля» у Вінниці перебувають особи, які вже перейшли на етап довготривалої реабілітації і більше зосередженні на опануванні життєвих навичок.
«Завдяки підтримці ПРООН в нашій країні закривається величезна прогалина у сфері реабілітації. Оскільки, в нас немає чіткого реабілітаційного маршруту для людей, які отримали травми внаслідок війни і втратили зір, – каже директор Центру комплексної реабілітації людей з інвалідністю «Поділля» Роман Шторгин. – Поява моделі реабілітації від ПРООН надала чіткий план реабілітації, якого не було раніше. І дуже добре, що ми могли впровадити її на базі нашої установи».
Пілотування цієї моделі за підтримки UNDP та Уряду Японії передбачає залучення та підвищення кваліфікації необхідного персоналу, та закупівля обладнання для забезпечення надання реабілітаційних послуг. До неї належать такі компоненти:
- Залучення ерготерапевтів для формування соціально-побутових навичок у пацієнтів з порушеннями зору. Ці терапевти пройшли двотижневе навчання в межах проєкту, спрямованого на розвиток і вдосконалення навичок орієнтування та мобільності у пацієнтів.
- Залучення різних спеціалістів, у тому числі психолога, підготовленого для роботи з людьми з порушеннями зору, тренера цифрових навичок для навчання використанню спеціалізованих програм, штучного інтелекту та голосових помічників для отримання інформації та навігації. Програма також включає роботу тренерів з орієнтування та мобільності та спеціалістів із вивчення шрифту Брайля. Крім того, в Першому територіальному медичному об’єднанні Львова для надання комплексних послуг, залучено оптометриста, що є міжнародною практикою, але інноваційним підходом в Україні.
- Закупівля необхідного обладнання, такого як білі тростини, звукові сигнальні мішені для орієнтування, тактильні засоби навчання, тифлоприлади, тренажери для дрібної моторики, пристрої для письма шрифтом Брайля.
- Надання комплексу послуг для дорослих із втратою зору понад 70%, що включає психологічне консультування, навчання соціально-побутовим навичкам, орієнтуванню та мобільності, цифровим навичкам та шрифту Брайля.
Проблемою є те, що реабілітаційні послуги для людей з порушенням зору наразі мало поширені та не мають комплексного характеру як в закладах охорони здоров’я, так і закладах соціального захисту. Це створює серйозні виклики для реабілітації людей, які втрачають зір. Саме тому ініціатива UNDP зі створення підґрунтя для надання таких послуг є важливою.
Підхід орієнтований на зміцнення потенціалу реабілітаційного закладу гарантує, що навчені спеціалісти, придбане обладнання та запроваджені послуги залишатимуться в закладі навіть після завершення проєкту. Крім того, результати пілотування будуть обговорені та представлені як підґрунтя для унормування пакету медичних гарантій з реабілітації осіб з порушенням зору , щоб гарантувати доступ до цих життєво важливих послуг та забезпечення права на реабілітацію в Україні.
Спеціалізовані навчання для фахівців та фахівчинь
Фахівці, які працюють з людьми з порушеннями зору, а саме вчителі, вихователі, соціальні працівники, ерготерапевти, фізичні терапевти, реабілітологи потребують теоретичних знань та практичних навичок щодо організації процесу навчання людей орієнтуванню в просторі та мобільності.
Визнаючи зростаючий попит на фахівців, які працюють з людьми з порушеннями зору, UNDP спільно з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю організувала підготовку фахівців, які, у подальшому будуть здійснювати навчання просторовому орієнтуванню та мобільності.
Під час тренінгу 18 спеціалістів з різних міст, зокрема Києва, Львова, Харкова, Вінниці та Одеси отримали практичні знання та навички як навчати осіб з порушеннями зору орієнтуванню в просторі та мобільності. Тренінг включав вправи, проведені «наосліп» (із зав’язаними очима), тобто майбутні інструктори випробували себе в ролі незрячих учнів, що допоможе їм у подальшому у виконанні професійної ролі. Під час навчання було також записано серію відеоуроків, які стануть в нагоді широкому колу фахівців які не змогли долучитися до тренінгу.
Учасниця групи Людмила Шрамко наголосила на важливості навчань у зв’язку з гострою потребою в навчанні інструкторів з орієнтування та мобільності в Україні.
«Мені дуже сподобався цей експрес-курс, оскільки я не тільки дізналася багато нового, а й поставила перед собою нові цілі. Тематичні блоки продумано висвітлювали навчання орієнтуванню в мікро- та макропросторі для осіб з порушеннями зору. Такі навчання підкреслюють важливість продовження цієї роботи для створення комплексної системи підготовки інструкторів в Україні».
Школа орієнтування, мобільності та цифрових навичок
З метою підвищення самостійності та якості життя людей з глибокими порушеннями зору на базі Центру комплексної реабілітації «Поділля» створено дві спеціалізовані освітні ініціативи.
Школа орієнтування та мобільності навчає людей з порушеннями зору орієнтуватися та самостійно пересуватися в різних умовах. Ефективне орієнтування в просторі є основоположним для розвитку самостійноті, доступу до освітніх можливостей та працевлаштування, а також для того, щоб самостійно керувати своїми повсякденні справами та особистим життям. Зосереджуючись на цих критично важливих навичках, ця програма є життєвонеобхідною надаючи людям з порушеннями зору можливості вести більш самостійне життя та відчувати себе впевненіше.
Окрім навчання мобільності існує нагальна потреба у здобутті навичок із цифровій грамотності серед людей з порушеннями зору. Усвідомлюючи це, за підтримки UNDP, урядів Республіки Корея та Німеччини створено «Школа цифрових навичок». Ця програма спрямована на подолання цифрової нерівності для людей із порушеннями зору, дозволяючи їм виконувати щоденні обов’язки, наприклад оплачувати рахунки чи робити покупки онлайн більш самостійно.
Протягом навчального курсу, що тривав місяць в реабілітаційному центрі у Вінниці одинадцять студентів вже отримали необхідні цифрові навички. Навчальна програма включає набір тексту десятьма пальцями наосліп, керування файлами, редагування тексту та базові навички користування інтернетом. Навчання також включає встановлення та використання спеціалізованого програмного забезпечення та додатків, які допомагають незрячим людям у виконанні їхніх повсякденних справ.
Поєднуючи навчання орієнтації та мобільності з навчанням цифровим навичкам, Центр «Поділля» усуває два найбільш суттєвих бар’єри, з якими стикаються люди з порушеннями зору. Ці програми надають практичні навички, одночасно відкриваючи двері для активнішої участі в суспільному житті, посилюючи самостійність в цілому та незалежність учасників.
Аналіз вебдоступності державних ресурсів
Бар’єри, з якими стикаються люди із порушеннями зору, існують не лише у фізичному просторі, а й віртуальному. Адже із допомогою допоміжних інструментів вони так само користуються інтернетом та цифровими технологіями, як і інші користувачі. Утім, часто скористатися сайтом чи мобільним застосунком стає неможливим, якщо розробники не подумали про потреби різних груп користувачів і не врахували вимоги вебдоступності.
Для державних ресурсів вебдоступність особливо важлива, адже у них немає альтернативи, на відміну від приватного сектору. Щоб оцінити ситуацію із базовою вебдоступністю в держсфері в Україні, UNDP за підтримки Швеції три роки поспіль аналізує 100 сайтів органів виконавчої влади центрального та місцевого рівнів. Моніторинг дозволяє зрозуміти ситуацію із базовою доступністю цих вебресурсів, виявити найпоширеніші помилки та допомогти розробникам їх усунути.
Останній аналіз показав позитивну тенденцію – рівень вебдоступності сайтів українських органів влади поступово зростає. 73 сайти (у порівнянні із 61 у 2021 році) зі 100 проаналізованих на початку 2023 року мали базову доступність на середньому рівні та вище середнього.
Тренінги з вебдоступності для державних службовців
Разом з тим, важливо, аби і дерслужбовці , які опікуються вебресурсами в органах влади, мали достатні знання та навички, аби створювати доступний вебконтент. Для цього UNDP за підтримки Швеції систематично навчає державних службовців основам вебдоступності.
Спершу серію тренінгів провели для веброзробників та комунікаційних фахівців з центральних органів влади, а у 2023 році за підтримки Японії програму розширили, включивши навчання на регіональному рівні. Дводенні тренінги із вебдоступності для понад 500 державних службовців та представників органів місцевого самоврядування із 14 областей. Тренінги проводилися у Вінниці, Львові та Полтаві, та відіграли важливу роль у підвищенні знань місцевих представників щодо того, як вдосконалити надання державних цифрових послуг в частині доступності та інклюзивності.
Записи спеціалізованих тренінгів опублікували онлайн – аби якомога більше людей могли отримати важливі знання і знали, як підвищити доступність їхнього сайту чи тексту.
З цією ж метою спільно із командою Міністерства цифрової трансформації України розробили онлайн-курс для порталу Дія.Освіта – «Вебдоступність». У 10 серіях коротко виклали усю основну інформацію по темі: як незрячі люди користуються інтернетом, як створювати зрозумілі тексти, які кольори і контраст обирати та як перевіряти доступність сайту чи мобільного застосунку.
Курс ліг в основу «Короткого посібника з вебдоступності». Він містить усі інструкції про те, які підвищити доступність вашого вебресурсу, публікації чи то навіть тексту в соцмережі.
Докорінна зміна законодавства, що регулює вебдоступність
У червні 2022 року в Україні набув юридичної сили новий державний стандарт із цифрової доступності, розроблений Мінцифрою за підтримки UNDP. Цей стандарт, до речі, рекомендували прийняти автори ще одного нашого дослідження – щодо мобільної доступності в інших країнах. А у липні 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №757, що зробила дотримання його вимог обов’язковим для органів виконавчої влади. Нові ДСТУ дублюють європейський стандарт (EN 301 549), тим самим узгоджуючи українське законодавство з міжнародними стандартами веб-доступності.
Стандарт покликається на міжнародні настанови з доступності вебвмісту WCAG (Web Content Accessibility Guidelines) 2.1., які за ініціативи UNDP вперше офіційно переклали українською. Це значно наблизить світові норми з вебдоступності до українських розробників і, тим самим, полегшить їх виконання.
***
На завершення зазначимо, що ініціативи, розпочаті в Україні, є значним кроком до формування більш інклюзивного суспільства. Завдяки спільним зусиллям UNDP та її партнерів, включаючи підтримку Швеції та Японії, було прийнято подвійний підхід для розширення можливостей людей з порушеннями зору та навчання осіб, відповідальних за розробку та надання послуг, особливо державних.
За допомогою комплексних зусиль, а саме, освіти як самих людей з порушеннями зору, так і тих, хто створює для них послуги, в тому числі державні, ми прагнемо, щоб якомога більше людей в Україні знали, як будувати навколо себе простір, у якому не буде бар'єрів, щоб усім було комфортно жити в ньому. Цей цілісний підхід покращує життя людей з порушеннями зору та сприяє побудові суспільства, де інклюзивність є нормою, а бар’єри відходять у минуле, забезпечуючи комфортне та доступне середовище для всіх, не залишаючинікого без уваги.
Для довідки:
Ініціативи, спрямовані на реабілітацію та навчання людей з порушеннями зору, є частиною двох ключових проєктів UNDP. Один з них «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» за фінансування урядів Республіки Корея та Німеччина. Цей проєкт спеціально спрямований на потреби тих, чия інвалідність виникла внаслідок інцидентів, пов’язаних з війною. Інша ініціатива «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансування Уряду Японії. Вона використовує ширший підхід до підтримки тих, хто постраждав в наслідок різноманітних кризових ситуацій, пов’язаних з війною, наголошуючи на багатовимірності аспект безпеки людини.
Окрім цього, ініціативи з вебдоступності впроваджуються у межах проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія). Цей проєкт, спрямований на посилення цифрової доступності державних послуг, реалізовує UNDP за фінансової підтримки Уряду Швеції. Така злагоджена співпраця означає комплексні зусилля задля інтеграції цифрової доступності в державні послуги, гарантуючи, що вони задовольняють потреби усіх громадян, включно з людьми з порушеннями зору.
