П’ять місцевих ініціатив для зміцнення продовольчої безпеки громад під час війни

Ми дослідили рішення в українських містах, які сприяють кращому забезпеченню продовольством, а також мають додаткові переваги – сприяють соціальній згуртованості та підтримці ментального здоров’я

15 December 2022
Фото: Filip Urban / Unsplash
Новий тренд: городництво у місті

Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, малі фермери постачають 85% овочів в Україні. Локальне виробництво також має низку переваг у плані захисту від кліматичних змін, адже скорочуються ланцюжки постачання та пов’язані з цим викиди парникових газів, а також в економічному плані – завдяки створенню робочих місць, кооперації з іншими фермерськими господарствами, переробними підприємствами, торговельними мережами та закладами харчування, що стимулює розвиток економіки.

Проте нині, в умовах війни дрібне фермерство набуває нової, стратегічної актуальності, що зумовлює появу таких трендів, як міське городництво.

Загрози, які воєнні дії створюють для продовольчої безпеки, спонукали людей садити більше городів, зокрема й у містах. З’явилася ціла низка ініціатив із переробки продуктів харчування на готові страви та їх постачання на передову або для харчування переміщених осіб. Крім продовольчої безпеки, подібні рішення сприяють згуртованості громад та підтримці ментального здоров’я людей в умовах війни.

Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН дослідила рішення, які вже реалізуються в Україні, і підтримала впровадження п’яти з них. Розповідаємо про це детальніше у нашому блозі.

Городництво в місті: досвід Львова, Полтави і Ужгорода

Ми побачили десятки ініціатив у сфері продовольчої безпеки. Деякі з них нам вдалося розвинути, надавши організаторам мінімальну підтримку – так з’явився інклюзивний город в Ужгороді, міський город, відкритий комунальним підприємством у Полтаві, та городній простір у Львові, який передав першу партію овочів у місцевий ресторан.

Інклюзивний город в Ужгороді

Фото надано БУР-Закарпаття
  • Проєкт створення інклюзивного городу в Ужгороді реалізували спільно благодійна організація «Карітас» та волонтерський осередок «БУР-Закарпаття». Ідея створити город біля прихистку для людей з інвалідністю була в організації вже більше року. Інклюзивність городу забезпечується завдяки особливостям його конструкції: грядки розташовані у дерев’яних коробках над землею, отож люди на інвалідних візках, які не можуть нахилятися до землі, тепер мають можливість займатися городництвом.
  • У Полтаві міський город з’явився на території КП «Декоративні культури», яке в минулому вирощувало квіти на продаж. Організацією городу зараз зайнялася інша комунальна установа – Інститут міста. Поки що город займає 1/5 території, доступної для обробки, тому є куди розширюватися. З моменту створення на городі щосуботи відбуваються толоки з впорядкування майданчика та роботи на грядках. А близько 15 людей приходять кілька разів на тиждень. Поглянути, як виглядає полтавський міський город, можна у цьому відео.
  • Перший суспільний город у Львові – Розсадник  – відкрився у 2018 р. За інформацією організаторів городу, ГО «Плато», цього року до висадки та догляду за овочами долучилися більше 400 вимушених переселенців. Городина та салатні овочі з Розсадника зацікавили співвласника соціально відповідального бістро «Інші», відомого українського ресторатора Євгена Клопотенка. З переданих квасолі, мангольду, буряку та решти овочів приготували 20 порцій соціального “Меню №2”, яким бістро безкоштовно пригостило внутрішньо переміщених осіб. Ми обговорили цей досвід із рестораторами та міською владою і побачили, що перспективи є. Посередниками для налагодження такої співпраці могли б стати міжнародні проєкти й організації, які мають довіру різних секторів та широку мережу контактів.

 

У процесі реалізації проєктів ми зробили кілька практичних спостережень, які варто мати на увазі громадам, які планують розвивати міське городництво:

  • Проєкти, пов’язані з городництвом, варто планувати ще взимку, щоб розпочати працювати на землі як тільки дозволить погода. Для міських городів важливо передбачити полив чи підвезення води. Також має бути група людей або інституція, що зможе регулярно опікуватися городом. З часом навколо городу утвориться спільнота, але перші декілька років має бути організатор.
  • Для висадки міських городів потрібен дозвіл власника землі: місцевої влади, приватної чи комунальної установи. Детальніше про юридичні аспекти створення городів йдеться у цій публікації, а також на вебінарі, організованому спільно проєктом «Сади перемоги», Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН та ГО «Плато».
  • Різні аспекти міського городництва ми обговорили на вебінарах, організованих разом із проєктом «Сади перемоги». Відеозаписи та більше інформації про городництво доступно на сторінці проєкту.

Покрокова інструкція з отримання ділянки для городу

Розвивати наявний потенціал рішень

Незважаючи на війну, а, можливо, і у відповідь на неї, українці та українки продукують десятки ідей у сфері продовольчої безпеки.

Ідеатон «Їжа, яка об’єднує» дозволив ідентифікувати розмаїття ідей на перетині соціальної згуртованості та продовольчої безпеки. Декілька з них підтримала ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру, наприклад, проєкт «Криволуцька затірка» на Донеччині, який передбачає виготовлення сушених наборів страв за старовинними рецептами.

Одночасно з цим, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН оголосила конкурс на створення міських городів та зібрала 37 різних ідей. Серед них ми обрали три для підтримки. Одна з поданих ідей втілилася без нашої участі: активісти самостійно знайшли фінансування та створили міський город у Луцьку на земельній ділянці університету. Модель городу при навчальній установі легко масштабувати і повторити в інших містах, оскільки більшість подібних установ мають вільні земельні ділянки.

Чимало ініціатив реалізовуються в екопоселеннях, які з перших днів війни почали приймати вимушених переселенців. Весною нові мешканці поселень почали знайомитися з незвичними для себе практиками городництва. Так, на фермі «Зелений Гай» на Дніпропетровщині, в пермакультурному центрі «Зелені кручі» на Київщині та у присадибному господарстві родини Білоус на Хмельниччині за підтримки ПРООН було створено кращі умови життя та вдалося прихистити більше людей.

Фото надано фермою «Зелений Гай», Дніпропетровщина

Отже, в Україні достатньо ініціатив та активістів у сфері продовольчої безпеки, потрібно зв’язуватися з ними, вивчати їхні потреби та підтримувати ініціативи. А ще варто знайомити ініціативи між собою, стимулювати спільне планування і співпрацю.

Шукати місцевих лідерів

Ми також помітили, що запорукою успіху городницьких ініціатив була фігура місцевого лідера, який зможе згуртувати громаду і скоординувати спільні зусилля.

Наприклад, у селі Плоска на Рівненщині мешканці за три години зібрали 10 тисяч гривень, щоб спільно з ПРООН придбати мотоблок для обробки землі. Участь у спільнокошті взяли 10 господарств з загальною площею обробітку 3,5 га. Швидкий збір коштів став можливим, бо старосту округу Тараса добре знають у селі, в якому він і живе. Тож йому було достатньо написати пропозицію в локальний чат, який створили для координації дій у перші дні війни. Вісім з 10 учасників, які долучилися до збору коштів на мотоблок, скористалися реманентом принаймні двічі.

Мешканці села Плоска на Рівненщині придбали мотоблок для обробки землі.

У Моршині на Львівщині у прихистку для вимушених переселенців Лабораторія створила город разом із ГО «Жіночі перспективи». Вирощували цибулю, петрушку, кріп, щавель, гарбузи, капусту та іншу городину. Урожай використали для урізноманітнення харчування в прихистку. На наступний рік город планують розширити, бо є вільна земля. На прикладі цього городу ми досліджували, як робота на землі впливає на ментальне здоров’я. Попереднє опитування серед мешканців прихистку показало, що люди, які переживають тяжкі емоції, частіше обирають працювати на городі як своєрідну психологічну реабілітацію. Відвідувачі львівського «Розсадника» також відзначали подібний ефект роботи на землі.

Цифрові інструменти на допомогу аграріям

У Теофіпольській ОТГ на Хмельниччині голова громади разом із товаришем запустили телеграм-бот, який має допомогти дрібним фермерам продати свою продукцію. Бот може використовуватися аграріями по всій Україні. Щоб він повноцінно запрацював, потрібно не менше 10 тисяч користувачів, тому Лабораторія підтримала просування чат-боту. Втім, реклама в соцмережах та таргетована реклама виявилася надто дорогою: ціна 1 користувача становила 5 доларів США. Тому засновники шукають нову модель для його поширення, зокрема через місцевих лідерів думок.

Статистика використання чатботу

Чотири поради, як влада та міжнародні проєкти можуть сприяти продовольчій безпеці
  1. Спростити процес. Українцям цікаво займатися городництвом. Як тільки створюються для цього умови – з’являються городи. Міська влада і комунальні установи можуть суттєво спростити процес створення городів, затвердивши програми продовольчої безпеки. Приклад типової місцевої програми розробила ініціатива «Сади перемоги».
  2. Працювати з місцевими лідерами: шукати людей, які користуються авторитетом у своїх громадах, дізнаватися через них потреби громади і комунікувати свої пропозиції.
  3. Невпинно досліджувати існуючі ідеї та ініціативи, спілкуватися з їх засновниками, організувати зустрічі ініціатив між собою.
  4. Стати хабом для співпраці та гарантом доброї репутації. Знайомити між собою ініціативи, які мають потенціал для синергії, як, наприклад, це сталося між простором міського садівництва та городництва "Розсадник" і бістро «Інші».

Більше продовольчих ініціатив, проаналізованих Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН, можна переглянути за посиланням.

Текст: Ілля Єременко

Редактура: Тетяна Кононенко