Просуваючи вебдоступність: Працюємо над тим, щоб зробити державні сайти в Україні доступними для усіх

Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки Швеції та разом із урядовими партнерами застосовує комплексний підхід, аби підвищувати вебдоступність державних ресурсів, щоб користуватися ними могли усі громадяни, зокрема люди із інвалідністю.

3 December 2022

Експерти ПРООН допомагають відвідувачам Diia Summit перевірити доступність їхніх сайтів. Київ, лютий 2022 року.

Фото: Андрій Крепких / ПРООН в Україні

3 грудня відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю. У цей день прагнуть говорити про перешкоди, із якими вони стикаються та які стають на заваді реалізації їхніх прав на рівні із іншими людьми, і кроки, які потрібні щоб їх мінімізувати. Утім, навряд чи цю тему можна назвати такою, що викликає жвавий інтерес у суспільстві. «Проблема доступності стосується лише нечисленного кола осіб», – часто відмахуються деякі люди. Однак чи справді це так? 

У 2021 році в Україні налічувалося 2,7 млн людей із інвалідністю. І це лише тих, кому офіційно встановлено статус, реальне ж число є значно більшим. Щодня ці люди мають справу із бар’єрами, через які зробити буденні справи стає значно складніше, або взагалі неможливо. Наприклад, викликати таксі через мобільний застосунок, де усі кольори зливаються, чи зняти кошти у банкоматі, де усі написи на екрані – дрібним шрифтом, а людина погано бачить. Такі ситуації траплялися, певно, з кожним, отож це не перешкоди лише людей з інвалідністю, а перешкоди, з якими кожен з нас стикається внаслідок незручного (недосконалого) середовища чи продуктів. А тим паче у світі цифрових технологій. 

Люди із інвалідністю становлять лише малу частину користувачів електронних ресурсів, до 50% натомість – це маломобільні люди або ті, які за певних обставин стають маломобільними: ті, що бачать, але погано; які чують, але не можуть увімкнути звук у відео (бо їдуть у громадському транспорті, наприклад); ті, у кого травмована рука або зайняті руки. Якщо цифровий ресурс недостатньо доступний, багато користувачів не зможуть ним скористатися. Таким чином, цифрова трансформація може ще більше посилити нерівність і порушення прав людини, особливо для вразливих верств населення. 

Щоб усім їм було комфортно користуватися сайтами та мобільними застосунками, ці ресурси мають бути на достатньому рівні вебдоступності. Особливо, державні цифрові продукти, альтернативи яким, на відміну від бізнесу, немає. На жаль, в Україні це можна сказати не про усі ресурси.  

Яка ситуація із вебдоступністю у держсекторі? 

Відповідно до Цифрової стратегії ПРООН, яка просуває інклюзивні та ґендерно-чутливі підходи, організація у 2020 році ініціювала експертний аналіз 82 державних сайтів, які надають електронні послуги для громадян. За рік дослідження повторили і протестували 100 сайтів органів виконавчої влади. Результати показали, що державні сайти в Україні не є на 100% доступними. 

Дослідження допомогли зрозуміти ситуацію із вебдоступністю у держсекторі, однак що потрібно зробити, аби вирішити цю проблему в Україні та який міжнародний досвід у цьому питанні? Щоб з’ясувати це, також проаналізували, як доступність мобільних застосунків державних органів регулюється в інших країнах – лідерах у сфері вебдоступності. 

Усі дослідження прийшли до спільного висновку – українське законодавство у сфері цифрової доступності потрібно гармонізувати з європейськими нормами. Тому серед іншого, автори рекомендували прийняти в Україні як державний стандарт один із провідних стандартів з доступності – європейський EN 301 549. 

Справа у тому, що більшість вимог, які враховують потреби користувачів, передбачені у настанові з доступності вебконтенту WCAG (Web Content Accessibility Guidelines). У ній детально описано, яким має бути вебвміст для того, щоб він був доступним для максимальної кількості людей. В Україні державний стандарт1, що регулював би сферу вебдоступності, прийняли у 2016 році, і він став загальнообов’язковим для дотримання органами виконавчої влади лише у 2019 році. 

При цьому, український національний стандарт базувався на попередній  версії  настанови WCAG 2.0, і його перекладу українською мовою не було. А отже, вона була неповною мірою доступна для розробників. Європейський же стандарт EN 301 549 базується на новішій версії настанови WCAG 2.1, якою вже декілька років послуговувалося європейське законодавство. 

Новий державний стандарт і переклад всесвітніх настанов з вебдоступності 

Рекомендації не відклали в довгий ящик. Міністерство цифрової трансформації України взяло їх в роботу – і за підтримки ПРООН почало роботу над створенням стандарту цифрової доступності. Вже 15 червня 2022 року він набув юридичної сили. 

Міністерство цифрової трансформації та ПРООН презентують результати двох досліджень про вебдоступність державних ресурсів. Київ, вересень 2021 року.

Фото: Даніяр Сарсенов / Міністерство цифрової трансформації України

Новий стандарт ДСТУ EN 301 549:2022 «Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ» повністю дублює однойменний європейський стандарт. Настанова WCAG 2.1, на яку обидва стандарти покликаються, містить декілька нових критеріїв, які мають враховувати розробники, щоб їхні продукти були доступними. Зокрема, новий держстандарт вмістив також вимоги до мобільних застосунків та електронних документів. Попередня версія могла бути застосована лише до сайтів. 

Це важливий крок, особливо зважаючи на те, що багато електронних послуг в Україні розробляються за принципом mobile-first, тобто насамперед створюються саме для мобільних застосунків, аби забезпечити легкість у користуванні ними. Наприклад, саме такою була послуга із реєстрації внутрішньо переміщених осіб та подання заявки на щомісячну адресну допомогу у застосунку Дія, яку Мінцифри розробила спільно із Міністерством соціальної політики України за підтримки ПРООН та Швеції у квітні цього року. 

На додаток до самого стандарту, Міністерство цифрової трансформації спільно з експертами ПРООН також розробило проєкт Постанови, що зробить обов’язковим дотримання вимог стандарту для органів виконавчої влади усіх рівнів. Постанова знаходиться на розгляді Кабінету Міністрів України, і після її прийняття усі нові урядові вебресурси в Україні – сайти і мобільні застосунки – розроблятимуть відповідно до нових вимог. Також дадуть перехідний період для зміни та адаптації вже існуючих вебресурсів. 

Цього разу за ініціативи «Проєкту підтримки Дія» настанови WCAG 2.1 також переклали українською, щоб вітчизняним розробникам було простіше їх застосовувати. Переклад вже пройшов етапи експертного та публічного обговорення і зараз знаходиться на фінальній стадії погодження Консорціумом Всесвітнього павутиння (World Wide Web Consortium, W3C), що, власне, розробив настанови WCAG.  

Інструменти для самостійної перевірки вебдоступності 

В обох згаданих дослідженнях державних вебсайтів автори склали списки найбільш поширених помилок доступності, які помітили на тестованих ресурсах. Відтак, їх розробники отримали перелік ключових моментів, на які треба звернути увагу при створенні чи редизайні вебресурсів їхніх установ, що зрозумілі навіть без спеціальної підготовки. 

Наприклад, часто творці вебпродуктів не дбають про достатню контрастність кольорів тексту та тла, через що вони легко зливаються одне з одним і ускладнюють читання для користувачів, та не визначають мову сторінки чи визначають її некоректно. Крім того, забувають додати альтернативний текст до зображень, через що користувачам скрінрідерів неможливо дізнатися, що зображено на картинці. Скрінрідер – це спеціальна допоміжна програма, яка зчитує усе з екрана і працює також і у мобільних телефонах. За допомогою цієї програми незрячі люди працюють в інтернеті та з електронними документами. 

До слова, моніторинг базової доступності 100 сайтів органів виконавчої влади провели на основі методики, яку спеціально розробили для цього. Вона містить 10 показників, що повністю базуються на згаданих принципах WCAG, а також пропонує рекомендації, як виправити помилки, якщо той чи інший показник не виконаний. Щоб скористатися цією методикою та перевірити базову доступність сайту, не потрібно спеціальних знань – достатньо простих інструментів для автоматичного сканування сайту та нескладних ручних тестів.  

Ці поради корисні і для тих, хто вже має сайт, і розробникам нових вебресурсів – щоб не забути, що треба врахувати, аби сайтом могли скористатися якомога більше людей. Відтак, цю методику можуть використовувати державні органи для того, аби самостійно проаналізувати та виправити помилки базової доступності їхніх вебресурсів.  

Підвищення розуміння з боку державних службовців 

Разом з тим, прості механізми самоаналізу вебдоступності не відміняють того факту, що знати, як виправляти помилки вебдоступності, важливо. Розробники в органах державної та місцевої влади – як вебресурсів, так і відповідних політик – мають усвідомлювати важливість забезпечення вебдоступності їхніх продуктів для користувачів і розуміти, як це зробити. Прагнучи підтримати наших партнерів у зусиллях із розбудови цілісної цифрової трансформації та просуваючи інклюзивні цифрові рішення, ПРООН за підтримки Швеції провела низку навчальних тренінгів та практичних воркшопів для представників різних установ державної влади. 

Державні службовці та представники державних установ з усієї країни вивчають основи вебдоступності на тренінгу, організованому ПРООН та Швецією. Жовтень 2021 року, Київ.

Фото: Марія Бурлака / ПРООН в Україні

Наприклад, у жовтні 2021 року Програма розвитку ООН в Україні за підтримки Швеції зібрала понад 200 державних службовців з центральних органів виконавчої влади на спеціалізований тренінг із вебдоступності. Ці працівники відповідають за розміщення публікацій на офіційних вебресурсах та у соціальних мережах їхніх організацій, або адмініструють вебсайти чи розробляють ІТ-рішення. Обговорювали усе: від основ вебдоступності (як говорити про людей з інвалідністю, як вони користуються сайтами, чому вебдоступність – важлива та які міжнародні стандарти для цього існують) до спеціалізованих порад для дизайнерів та розробників контенту.  

За рік ініціативу повторили, але провели вже більш поглиблені тренінги – спеціалізовано для веброзробників та веброзробниць, які працюють над впровадженням державних електронних послуг, та комунікаційних працівників і працівниць низки українських міністерств та державних підприємств. Експерти ділилися рекомендаціями, як створювати доступні тексти, дизайн та інтерфейси. Наприклад, як саме писати альтернативний текст, оформлювати таблиці та формули і як правильно позначати заголовки. А також розбирали на практиці ключові помилки доступності та вчили, як їх уникати. 

Під час Х Форуму розвитку громадянського суспільства у грудні 2021 року у Києві провели воркшоп з вебдоступності. Усі відвідувачі могли побачити вживу, як люди із порушеннями зору користуються вебресурсами за допомогою скрінрідера та які помилки розробників створюють для них віртуальні бар’єри. Експерти ПРООН також допомагали відвідувачам форуму протестувати їхні сайти та перевірити, які помилки доступності вони мають. 

Аналогічний куточок організували на Diia Summit у лютому 2022 року. Це головна подія країни у сфері діджиталізації, організована Міністерством цифрової трансформації, у чому ПРООН та Швеція традиційно їх підтримували. Експерти Програми підготували інтерактивні вправи, пов’язані із вебдоступністю, і гості саміту могли наочно пересвідчитися, як працюють деякі вебдоступні практики і чому це важливо. 

Раніше ПРООН підтримала тренінг про те, як люди із порушеннями зору шукають роботу в інтернеті. Користувачі скрінрідерів протестувати популярні офісні програми та сервіси з пошуку роботи і наочно показати, із якими труднощами стикаються на відомих спеціалізованих ресурсах. Відтак, учасники – представники усіх сторін: люди з порушеннями зору, роботодавці та представники інтернет-сервісів з пошуку роботи – змогли обговорити, як зробити цифрове робоче місце більш інклюзивним і зручним для всіх. 

На цьому не зупиняємося. Із дедалі більшим поширенням цифрових технологій ПРООН прагне допомогти забезпечити, щоб цифрова екосистема будувалася інклюзивною та розширювала можливості для людей. Працюємо, щоб продовжувати навчання та підвищувати обізнаність громадян і державних службовців, які безпосередньо приймають рішення і розробляють цифрові продукти, про вебдоступність.  

Адже доступний державний сайт чи мобільний застосунок – не самоціль. Головна і кінцева мета – аби усе різноманіття публічних вебпослуг, що активно розвивається у країні, було доступним для усіх громадян, а цифрова трансформація відповідала потребам усіх людей, у тому числі з найбільш вразливих груп, і ніхто не залишився поза увагою. 

Усі вищезгадані ініціативи були здійснені у межах проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), що ПРООН в Україні впроваджує у партнерстві із Міністерством цифрової трансформації України за фінансової підтримки Швеції. 

Автори: 

  • Олена Урсу, керівниця групи проєктів із демократичного врядування ПРООН в Україні 

  • Ольга Матягіна, фахівчиня з PR та комунікацій, «Проєкт підтримки Дія»