Пірнути у Дніпро, дістати смертоносний уламок, врятувати життя

Водолази-сапери дніпропетровського підрозділу ДСНС мають необхідне спорядження завдяки ЄС і ПРООН

Олег Польща нині керує підрозділом підводного розмінування в управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Дніпропетровській області. Рятувальником він працює вже 16 років. Прийшов сюди звичайним водолазом. Однак війна кардинально змінила роботу його команди.

Місто Дніпро від початку повномасштабного вторгнення — хаб для переселенців, важливий логістичний центр, а разом із тим місто, яке часто потерпає від обстрілів. Групу підводного розмінування тут створили нещодавно. Після 2022 року рятувальники Дніпра стикнулися з новими викликами, тож переформатували роботу водолазів: тепер займаються не лише порятунком людей на воді.

Одне з важливих завдань, які стоять перед Олегом та його командою, — очищати водойми міста й околиць від вибухонебезпечних предметів, які падають у воду під час обстрілів. Найперше це однойменна річка Дніпро та низка інших водойм навколо. Допомогу рятувальникам надають Європейський Союз (ЄС) і Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні. 

Алгоритм роботи водолазів-саперів простий: як тільки ДСНС отримує сигнал про перебування у воді предмета, який може бути небезпечним, розрахунок (а в ньому зазвичай сім фахівців) рушає на місце події.

«Хтось із людей чи був на пляжі, чи купався, чи рибалив і помітив вибухонебезпечний предмет. Щоб оцінити, що це за предмет і чи несе він небезпеку, найперше потрібен водолаз-сапер. Він пірнає у водойму, обстежує, робить висновки. Це може бути будь-який літальний апарат, дрон або ж ракета, — те, що впало у воду. Тоді ухвалюємо рішення: або вилучення з води, або знищення на місці. Водолази-сапери також долучаються до обстежень пляжів, щоб переконатися, що вони безпечні», — пояснює чоловік.

Кожен водолаз-сапер має ще одну кваліфікацію — підривник. Закладає вибухівку за необхідності, до прикладу, підірвати лід, роздробити каміння, провести роботи на гідроспоруді. 

«Упав шахед у річку Самара на околицях міста. Вибухнув. Люди одразу повідомили нам. Ми почали працювати, спершу з дронами та ехолотами. Але позаяк глибина в тому місці невелика, роботу довелося виконувати нашим водолазам-саперам. Це складно: занурюватися у водойму заважає мул, зарості очерету, гілля, побутове сміття. Знайшли уламки шахеда, зробили розвідку — виявилося, що вони безпечні. Дістали з води, передали поліції», — так Олег Польща розповідає про один із випадків на роботі влітку 2025 року. 

У підпорядкуванні Олега — 29 людей. Це водолази-сапери, водії та адмінперсонал. Підрозділ злагоджений, забезпечений на 80%, каже керівник. Спорядження для водолазів ніколи не буває багато. Роботи часто доводиться виконувати в агресивних умовах: у воді, серед каміння чи гілок. Костюм водолаза легко пошкодити чи забруднити мазутом або бензином, який витікає з боєприпаса чи падає у водойму.

Робота небезпечна, складна, напружена, але вкрай важлива. На кожен виклик розрахунок має їхати у повній готовності.

Two-panel photo: a white boat with a red stripe by a dock, and a diver in a black drysuit.

У травні 2025 року ЄС і ПРООН передали дніпровським водолазам-саперам сучасний каютний моторний човен UMS 700 з Mercury F200 і спорядження вартістю 6,5 млн грн. Цей човен має дах, окрему кімнату з опаленням, що дає змогу працювати за різних погодних умов, оперативно реагувати на надзвичайні ситуації та рятувати життя у прифронтових громадах.

Спорядження, передане разом із човном, вони можуть використовувати для ліквідації наслідків затоплень, обвалів чи руйнувань гідротехнічних споруд. Це спеціалізоване обладнання для глибоководних занурень, роботи в екстремальних умовах на воді: гідрокостюми, компенсатори плавучості, ехолоти з навігатором, надводні станції зв’язку та інше.

Усе отримане водолази-сапери вже застосовують під час виїздів.

«Розуміння того, що тобі допомагають у роботі, насправді дає змогу ще більше усвідомити цінність цієї професії. Хочеться продовжувати та бути ефективними», — каже Олег Польща.

Матеріал підготовлено в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні».

Фото: Максим Кішка / Reporters / ПРООН в Україні