Що спільного між кавовою гущею і трояндами? Залишки від кави можна використовувати як добриво для квітів. Тому замість викидати проварену каву на смітник, краще передати її на корисну справу.

«Наші троянди ростуть і квітують цілий сезон. Увесь цей час їх треба годувати три-чотири рази на день. Квіти потребують багато поживних речовин – і органічних, і мінеральних, але в ботанічного саду не завжди вистачає на це коштів», – розповідає Олена Рубцова, співробітниця Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, кураторка ділянки «Сад троянд».

Вона знайшла одне рішення: скошену траву і листя, прибрані на дорогах по всій території, передають для підживлення троянд. Відходи потрапляють у компостну яму, перегнивають і стають добривом для квітів.

Але цього все одно недостатньо. 

КАВОВА ПОЖИВА ДЛЯ КВІТІВ

Якось Олена почула, що деякі європейські кав’ярні залишають біля входу залишки кави з надписом «Візьміть і підживіть кімнатні рослини». Такий приклад надихнув кураторку Саду троянд звернутися до кавового кіоска на території ботанічного саду і попросити кавові залишки.

Вони нічого не втратять, адже однаково викинули би проварену каву до сміття. А для троянд таке «сміття» – цінне добриво.

Сад троянд займає площу в 3,5 гектари, самих лише кущів троянд там сім тисяч. Тому кавових відходів із одного кіоска замало. Тож кураторка ділянки взялася шукати інших потенційних постачальників. Випадково натрапивши на статтю про компостер на Житньому ринку у Києві, встановлений за сприяння Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН, вирішила написати в організацію. А раптом знайдуться охочі збирати кавові рештки для ботанічного саду? 

Природоорієнтовані рішення, такі як компостування органічних відходів, та формування ековідповідальної поведінки людей і бізнесів, є пріоритетними в роботі Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН.

Лабораторія досліджує ці проблеми в Україні, проводить експерименти, на кшталт «Сафарі для громад», а потім інтегрує нові «зелені» практики. Команда вже працює, зокрема, з темою відходів від споживання кави.

Україна – третя у Європі за ростом кількості нових кав’ярень. З такими темпами, відповідно, росте нагальність питання екологічності кави з собою, адже одноразові стаканчики, що залишаються після кавування, складають велику частку міського сміття, що не переробляється і потрапляє на сміттєзвалища.

Цього літа Лабораторія інноваційного розвитку, у співпраці з ГО "Нуль відходів Львів", запустила експеримент із кав’ярнями у Львові, щоб зробити споживання кави більш свідомим і меншим шкідливим для довкілля. А в Києві команда знайшла охочих постачати кавові відходи для Саду троянд – кав’ярню «Світ кави». 

«Сад троянд – дивовижне місце! Як там люди люблять квіти, як дбають про них! Хочеться їм якось бути корисними, тому ми радо погодилися допомогти», – каже менеджерка кав’ярні Наталя Гончарова.

У «Світі кави» вже давно відмовилися від пластику і перейшли на посуд, що розкладається. А от про те, щоб якось утилізувати проварену каву раніше не задумувалися.

«У нас часом відвідувачі просять її для домашньої косметики. Траплялося, що просили як добриво. Але про те, що в ботанічного саду є така потреба – цього ми не знали», – каже Наталя.

ЦІННИЙ РЕСУРС

Кавових решток трояндам треба небагато – жменьку на кущ. Але поки що добрив усім трояндам не вистачає. Олена Рубцова розповідає, що доводиться вибирати, який кущ отримає цінну поживу. Підгодовують ним ті квіти, які «гірше себе почувають». 

«Під час карантину ми не могли працювати більше двох місяців. Весь цей час троянди були практично без догляду. Тому зараз треба дбати передусім про ті, які найбільше постраждали за період карантину», – пояснює Олена.

У «Світі кави» кажуть, що збирати кавові відходи для ботанічного саду їм нескладно. Інше питання – як їх зберігати та відвозити. У кав’ярні «Світ кави» щодня виробляється три-чотири кілограми провареної кави. Її потрібно відвозити до ботанічного саду не рідше двох разів на тиждень. Інакше вона просто вкриється пліснявою на складі. 

Вадим Грановський, власник компанії Coffee in Action, чемпіон Великобританії із заварювання кави в джезві, коментує ситуацію:

«Щоб всі виграли від цього обміну, треба створити ланцюжок цінностей. А ще – конкретні інструменти, хоча б тимчасові, для того, щоб поєднати тих, хто отримає користь від добрив на основі кави, із тими, хто ці добрива продукує щоденно».

На знак вдячності за добрива для квітів «Світ кави» отримав від ботанічного саду букет свіжозрізаних троянд. На запитання, чи хоче кав’ярня отримувати такі букети щотижня, Наталя заперечно хитає головою: «Ми за те, щоб троянди залишалися на клумбі. Хай там людям око милують. Нам взамін нічого не треба. Якщо наша відварена кава йде на таку корисну справу, то ми стаємо класними завдяки цій ініціативі. Це плюсик у карму. І цього достатньо». 

Кавові відходи можуть піти на користь не тільки квітам і домашнім рослинам. Кавовий експерт Вадим Грановський зараз досліджує це питання: «Кава дуже корисна, наприклад, для деяких видів грибів. Вона збільшує врожайність та позитивно впливає навіть на їхні смакові властивості. Які ще культури виграють від кавових відходів будемо з’ясовувати далі».

У Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН тим часом вивчають, що заважає українським бізнесам переходити до нових екопрактик.

Тим не менше, початок співпраці між київською кав’ярнею та ботанічним садом показує, що українські бізнеси готові шукати і втілювати нові сталі рішення. 

А які приклади застосування кавових відходів знаєте ви? Вже працюєте над подібними проєктами та знаєтесь на тематиці? Пишіть на acclab.ua@undp.org. 

Текст: Юлія Гудошник