Глобальна криза вартості життя, каталізатором якої стала війна в Україні, прирікає десятки мільйонів людей на бідність, попереджає ПРООН

71 мільйон людей у країнах, що розвиваються, всього за три місяці опинилися в злиднях у результаті різкого зростання світових цін на продовольство й енергоносії. Вплив на рівень бідності відбувся значно швидше, ніж шок від пандемії COVID-19

12 July 2022

Аналіз 159 країн, що розвиваються, показує, що стрибки цін на основні товари вже зараз справляють блискавичний і руйнівний вплив на найбідніші домогосподарства, причому, за оцінками ПРООН, «гарячі точки» розташовані на Балканах, в країнах Каспійського регіону та Африки на південь від Сахари (зокрема, в регіоні Сахель).

ПРООН в Сербії

Нью-Йорк — «Стрімке зростання інфляції призвело до збільшення кількості бідних людей у країнах, що розвиваються, на 71 мільйон за три місяці з березня 2022 року», — заявляє Програма розвитку ООН (ПРООН) в опублікованому сьогодні звіті.

Оскільки відсоткові ставки зростають у відповідь на стрімке підвищення інфляції, існує ризик спровокувати подальшу рецесію, яка ще більше посилить кризу, прискорюючи та поглиблюючи бідність у всьому світі.

Країни, що розвиваються, стикаються з виснаженням бюджетних резервів і високим рівнем суверенного боргу, а також зі зростанням відсоткових ставок на світових фінансових ринках. Ці проблеми неможливо вирішити без невідкладної участі світової спільноти.

Згідно з аналізом 159 країн, що розвиваються, стрибки цін на основні товари вже зараз справляють негайний і руйнівний вплив на найбідніші домогосподарства, причому, за оцінками ПРООН, «гарячі точки» цього впливу розташовані на Балканах, в країнах Каспійського регіону та Африки на південь від Сахари (зокрема, в регіоні Сахель).

У цьому аналізі докладно розглядаються висновки, зроблені на двох брифінгах Групи з глобального кризового реагування Генерального секретаря ООН щодо наслідків війни в Україні, що прокотилися хвилею по світу. 

«Безпрецедентний стрибок цін означає, що для багатьох людей у всьому світі продукти харчування, які вони могли дозволити собі вчора, сьогодні вже недоступні», — підкреслює керівник ПРООН Ахім Штайнер. — Ця криза вартості життя із запаморочливою швидкістю прирікає мільйони людей на злидні та навіть голод, і разом з цим із кожним днем зростає загроза посилення соціальних хвилювань».

Політики, що реагують на кризу вартості життя, особливо в бідніших країнах, стикаються з важким вибором. Проблема полягає в тому, як збалансувати суттєву короткострокову допомогу бідним і вразливим домогосподарствам у той момент, коли більшість країн, що розвиваються, борються зі скороченням бюджетних можливостей і ростом боргу.

«Наразі ми є свідками тривожного зростання дивергенції у світовій економіці, коли цілі країни, що розвиваються, стикаються з загрозою залишитися позаду, оскільки їм доводиться боротися з поточною пандемією COVID-19, величезними боргами, а тепер ще й із прискоренням продовольчої та енергетичної кризи, — каже Штайнер. — Утім, нові міжнародні зусилля можуть призупинити цей нищівний економічний цикл, рятуючи життя і засоби до існування. Це включає рішучі заходи щодо полегшення боргового тягаря, збереження міжнародних ланцюжків поставок, а також скоординовані дії, спрямовані на те, щоб деякі з найбільш маргіналізованих спільнот світу могли отримати доступ до недорогих продуктів харчування та енергії».

Країни намагаються пом'якшити найгірші наслідки поточної кризи за допомогою торгових обмежень, податкових знижок, загальних енергетичних субсидій та цільових грошових виплат.

У доповіді робиться висновок про те, що цільові грошові перекази є більш справедливими й економічно ефективними, ніж загальні субсидії.

«Хоча загальні субсидії на енергоносії можуть допомогти в короткостроковій перспективі, та в довгостроковій перспективі вони ще більше посилюють нерівність та кліматичну кризу і не пом'якшують безпосередній удар від підвищення вартості життя в такій мірі, як це роблять цільові грошові перекази», — зазначає автор доповіді керівник  з питань підтримки стратигічних політик і програм ПРООН Джордж Грей Моліна. Вони приносять певне полегшення, але воно діє як паліативне знеболювальне, здатне потім завдати ще більшої шкоди здоров'ю».

У дослідженні продемонстровано, що енергетичні субсидії непропорційно вигідні більш заможним людям: більше половини вигод від загального енергетичного субсидування отримають 20% найбагатших людей. Навпаки, грошові перекази в основному спрямовуються найбіднішим 40% населення.

«Готівка в руках людей, які страждають від астрономічного зростання цін на продукти харчування та паливо, матиме широкий позитивний вплив, — підкреслює Моліна. —  Наше дослідження показує, що навіть дуже скромні грошові перекази можуть мати значний та стабілізуючий вплив на найбідніші та найбільш уразливі верстви населення в умовах кризи. До того ж із досвіду COVID-19 ми знаємо, що країни, які розвиваються, повинні отримати підтримку світової спільноти, щоб мати фіскальний простір для фінансування цих схем».

Він додав, що для вивільнення цих необхідних коштів слід розглянути можливість запровадження мораторію на офіційну заборгованість на два роки, щоб допомогти всім країнам, що розвиваються — незалежно від ВВП на душу населення — оговтатися від цих потрясінь. Це перегукується з нещодавніми закликами міжнародних фінансових установ збільшити ліквідність для країн, що розвиваються.

Тільки одна пандемія COVID-19 призвела до того, що заборгованість країн, які розвиваються, досягла 50-річного максимуму і, за даними Світового банку, більш ніж у два з половиною рази перевищує їхні доходи.

Країни, що зіткнулися з найбільш серйозними наслідками кризи за всіма показниками бідності, — це Вірменія та Узбекистан у Азії; Буркіна-Фасо, Гана, Кенія, Руанда та Судан в Африці на південь від Сахари; Гаїті у Латинській Америці; Пакистан і Шрі-Ланка в Південній Азії. В Ефіопії, Малі, Нігерії, Сьєрра-Леоне, Танзанії та Ємені вплив може бути особливо сильним за найнижчої межі бідності, у той час як в Албанії, Киргизькій Республіці, Молдові, Монголії та Таджикистані вплив може бути найсильнішим.

Завантажити і прочитати повний текст доповіді можна за посиланням (англійська мова).

***

Про ПРООН

 

ПРООН є провідною організацією системи Організації Об'єднаних Націй, яка бореться за викорінення несправедливості, пов'язаної з бідністю, нерівністю та зміною клімату. Працюючи з нашою широкою мережею експертів і партнерів у 170 країнах, ми допомагаємо країнам створювати комплексні, довгострокові рішення для людей і планети.