LocationsЯк ПРООН допомагає зберегти біорізноманіття України
Рятуючи природу, врятуємо себе
20 листопада 2025
Комахи-запилювачі є важливою частиною біорізноманіття планети.
Фото Freepik
Унікальність та крихкість біорізноманіття України
Україна займає менш ніж 6 % території Європи, але містить близько 35 % її біорізноманіття. Проте кількість диких видів, яким загрожує зникнення, щороку зростає.
За останні 20 років кількість зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги України, зросла на 55 %, а рослин — на 63 %. Така невтішна динаміка спонукає нас до невідкладних дій.
Щоб діяти ефективно, потрібен чіткий план. Саме таким планом на найближчі 10 років для України них має стати Національна стратегія збереження біорізноманіття, яка вже зараз розробляється за підтримки ПРООН.
«Гарячі точки» світового біорізноманіття
Всі види на нашій планеті існують не у вакуумі, а в окремих екосистемах. Ці середовища існування також є частиною біорізноманіття. Розмаїття видів не однакове повсюди: у деяких екосистемах воно більше, а в інших — менше.
Щоб виміряти біорізноманіття, підраховують загальну кількість видів на певній території. Чим ближче до екватора, тим більше біорізноманіття. Це явище в науці називають градієнтом широтного різноманіття.
Місця, де найбільше унікальних (ендемічних) видів і вони потерпають від значних втрат середовища, називають «гарячими точками біорізноманіття». Концепцію вперше запропонував британський вчений, еколог і біолог Норман Маєрс.
Фонд Critical Ecosystem Partnership Fund (CEPF), створений у партнерстві зі Світовим банком, Французьким агентством розвитку та Conservation International, у 2000-х роках детально описав 36 «гарячих точок».
Міжнародне товариство збереження природи Conservation International повідомляє, що ці 36 «гарячих точок» біорізноманіття займають лише 2,5% поверхні Землі, але є домом для більш ніж половини світових видів рослин-ендеміків і майже 43% ендемічних видів птахів, ссавців, рептилій і амфібій.
Унікальне природне озеро Синевир і ліси навколо є цінними для збереження біорізноманіття екосистемами України.
Фото Freepik
Екорегіони світу
Поняття екорегіонів для поділу Землі на території з подібними екосистемами та біорізноманіттям використовує Всесвітній фонд дикої природи (World Wildlife Fund, WWF).
WWF визначає 238 глобальних екорегіонів як найважливіших для збереження біорізноманіття: 142 наземні, 53 прісноводні та 43 морські. Ці екорегіони є основою для роботи WWF із збереження природи.
Серед регіонів, багатих на біорізноманіття, — Південна Америка, зокрема Амазонія, Центральна Америка і Кариби, регіони Африки (Конго, Ефіопія, Сомалі), Бірма, Малайзія, Індонезія та інші країни Південно-Східної Азії. У Європі це Середземноморський басейн та Кавказ.
Україна включена до «гарячого» переліку як частина Середземноморського регіону (Чорноморське узбережжя). Важливими осередками біорізноманіття на території України є також Карпати, Кримські гори, дельта Дунаю, степи Півдня та Сходу України, болота Полісся.
На жаль, морське узбережжя та гори Криму окуповані, а степова зона, і так зменшена сільським господарством, дуже постраждала від війни.
Сон широколистий (Pulsatilla latifolia) внесений до Червоної книги України та до додатку Бернської конвенції.
Фото: Freepik
Міжнародні зусилля із порятунку дикої природи
Прогресивне людство давно розмірковує над тим, як запобігти катастрофічним втратам біорізноманіття на нашій планеті. За останні кілька десятиліть з’явилися різні міжнародні угоди, спрямовані на збереження дикої природи.
Одна з них — Конвенція про біологічне різноманіття (Convention on Biological Diversity, CBD) — міжнародний договір, ухвалений на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Україна з 1994 року також є стороною Конвенції, основною метою якої визначено збереження біологічного різноманіття, його стале використання і справедливий розподіл вигод отриманих від нього.
У 2010 році в Наґої (Японія) на Конференції сторін Конвенції про біологічне різноманіття був ухвалений «Стратегічний план з біорізноманіття на 2011–2020 роки», який мав слугувати дороговказом для всіх держав-учасниць.
На жаль, людство не досягло бажаних цілей.Через низку причин — недостатнє фінансування, слабке законодавче та інституційне забезпечення, а також зростання глобальних загроз — цілі цього плану не були повністю досягнуті.
Міжнародна спільнота врахувала ці помилки. 19 грудня 2022 року в Монреалі (Канада) було підписано новий документ: Кунмінсько-Монреальську глобальну рамкову програму з біорізноманіття (Kunming-Montreal Global Biodiversity Framework, GBF).
Програма має більш конкретні та вимірювані цілі, передбачає їх інтеграцію в державну політику, посилює міжнародну координацію та звітність, а також враховує загрози планетарного масштабу, такі як зміна клімату.
Куньмінсько-Монреальська рамкова програма визначає глобальний план дій до 2030 року для збереження, відновлення та сталого використання біорізноманіття. Вона містить 4 стратегічні цілі та 23 операційні завдання, які країни мають реалізовувати.
У Нобельському НПП успішно використовують дрони, надані ПРООН, для моніторингу стану дикої природи.
Фото: ПРООН в Україні
Участь ПРООН у створення Стратегії збереження біорізноманіття для України
Україна підтримала Конвенцію про біологічне різноманіття і погодилася з цілями та завданнями Куньмінсько-Монреальської рамкової програми.
Ці цілі говорять про збереження 30% суші та 30% морських територій, зменшення забруднення, скорочення втрат біорізноманіття внаслідок діяльності сільського та лісового господарства й інших секторів, відновлення екосистем, розширення мережі природоохоронних територій, припинення вимирання видів, мінімізація впливу зміни клімату, перехід до екологічних видів сільського господарства тощо.
Тетяна Тевкун у державному парку-пам’ятці «Межигір’я» на фестивалі «ПаркФест: там, де говорить природа», який було організовано за підтримки ПРООН. Фото: ПРООН в Україні
«Усі країни, які долучилися до Конвенції про біологічне різноманіття, повинні створити або оновити власні стратегії збереження біорізноманіття, — пояснює Тетяна Тевкун, керівниця тематичної групи проєктів із захисту довкілля ПРООН в Україні. — Перші такі документи з’явилися в ЄС після створення Рамкової Конвенції ООН про біорізноманіття. Україна потрапила до хвилі підготовки національних стратегій, яка запустилася після появи у 2022 Кунмінсько-Монреальської рамкової програми. Долучившись до глобальних угод, наша держава взяла на себе чималі зобов’язання, але разом з тим, отримала великі можливості, зокрема — доступ до міжнародного співробітництва та фінансування».
Україна за фінансової підтримки ПРООН у рамках проєкту ПРООН-ГЕФ «Підтримка ранніх заходів щодо Глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття» працює над розробкою Національної стратегії збереження біорізноманіття до 2035 року. Українські урядовці, науковці та експерти з різних галузей працюють над документом, цілі якого будуть перегукуватися з цілями Кунмінсько-Монреальської рамкової програми.
Роботу над стратегією планується завершити до кінця 2025 року, після чого документ буде передано уряду України для ухвалення. Подальша доля дикої природи України залежатиме від ефективної реалізації практичних заходів, закріплених у стратегії.
Ігор Зубович, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Фото: пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України
«Створення Національної стратегії збереження біорізноманіття є ключовим кроком нашої держави на шляху до сталого розвитку, — каже Ігор Зубович, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Збереження природних ресурсів зміцнить стійкість нашої економіки та гарантує безпечне майбутнє громадян. Разом із ПРООН ми працюємо над документом, який поєднає інтереси держави у сфері охорони природи з потребами економіки та бізнесу, зокрема аграрного сектору. Важливо, щоб такий баланс враховував також інтереси громад. Беремо до уваги і ризики для природних середовищ, пов’язані з війною: пошкодження територій, втрату генетичних ресурсів і деградацію екосистем. Відновлення таких екосистем, що постраждали від воєнних дій, має стати невід’ємною складовою повоєнного відновлення України».
Авторка: Леся Москаленко для ПРООН
Related
content
content
