Психічне здоров'я в умовах війни: як громадські організації, підтримувані ПРООН, надають психологічну допомогу українцям

10 October 2023
Ілюстрація: ПРООН в Україні

Від початку російського повномасштабного вторгнення українці проявляють свою витримку та стійкість. Водночас, незалежно від того, наскільки стійко їх сприймає людина, ці події впливають на її психічний стан, якою б сильною людина себе не вважала. 

Сила емоційної реакції людини на війну не завжди прямо корелює із щойно пережитими випробуваннями. Насправді травма спостереження за війною зі сторони може сильно вплинути на психологічний стан людини, навіть якщо така людина фізично захищена і перебуває в безпеці. За оцінками міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, 14 мільйонів українців потребують психологічної допомоги. Це є нагальним пріоритетом, оскільки, щоб бути ефективними, професійні консультації мають бути своєчасними та надаватися якомога швидше.

Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців мало низку психологічних проблем, таких як післявоєнний синдром, синдром втрати та травми покинутості. Після 24 лютого кількість людей, які страждають від таких станів, збільшилася у багато разів. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) розширила свою підтримку шляхом надання низки грантів для підтримки ініціатив із психологічної допомоги українцям під час війни. У цій статті ми зібрали найуспішніші ініціативи та поспілкувалися з фахівцями, які впроваджують такі ініціативи, щоб краще зрозуміти, що робить їхні підходи особливо ефективними.

Щоб дізнатися більше, чому зараз так важливо підтримувати психічне здоров'я і як змінилася допомога в умовах війни, ми поспілкувалися з командою проєкту Національної психологічної асоціації України «Комплексна програма надання психологічної допомоги населенню України (в Україні та за її межами)» на чолі з президенткою та керівницею проєкту Валерією Палій. Проєкт існує з 2017 року і наразі налічує більше 1 700 фахових психологів та лікарів-психіатрів. Фахівці надають безкоштовну психологічну підтримку для громадян в Україні та за її межами. Ця організація – єдиний український представник у Європейській федерації психологічних асоціацій. 

Ідея створити безкоштовну лінію психологічної підтримки виникла під час пандемії COVID-19, але повноцінно лінія запрацювала з початком повномасштабного вторгнення. Впровадження цього проєкту стало можливим завдяки грантовій підтримці ПРООН в Україні та фінансуванню міжнародних партнерів – Європейського Союзу та Урядів Данії й Канади. 

За словами адміністраторки проєкту Олени Дорогавцевої, працювати на лінії підтримки під час безперервних атак було дуже важко. «Ми працюємо онлайн і нам було важко, коли почались блекаути та вимкнення світла. У нас був сайт, який працював в Німеччині, завдяки чому ми могли передавати одне одному звернення, якщо у когось не було електрики чи інтернету, і таким чином постійно забезпечували онлайн-з’єднання», — розповіла Олена. 

Психолог Олексій Ляшенко каже, що 14% звернень – це соціальні запити, тобто люди звертаються не за психологічною підтримкою, а з проханням надати грошову чи якусь іншу допомогу, щоб відремонтувати пошкоджене майно. У таких випадках адміністратор завжди запитує, чи є потреба в психологічній допомозі; багато хто каже, що вони не відчувають такої потреби, але деякі погоджуються на розмову. Інші 86% дзвінків це – психологічні запити. Це та частина людей, які розуміють свої потреби і звертаються до психолога з конкретним запитом. 

Як надають психологічну допомогу для внутрішньо переміщених осіб

Майже 8 мільйонів людей змушені були залишити країну після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – такі дані передає Агенція ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Ще 6,5 мільйонів рятувалися від війни в різних куточках України і стали внутрішньо переміщеними особами.

Костянтин Татаркін є керівником проєкту «Термінові заходи щодо кризової психосоціальної адаптації, формування резильєнтності та елімінації наслідків (UA-CARE)», який впроваджується громадською організацією «Девелопмент Фаундейшн» за підтримки ПРООН і фінансування Європейського Союзу. За його словами, найважливішими аспектами їхньої діяльності є надання дієвої психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам. «Проєкт був спрямований на допомогу внутрішньо переміщеним особам в дев’яти областях. Наш фокус — внутрішньо переміщені особи, але якщо це була групова сесія, то допомогу надавали всім. Коли людині потрібно допомогти, ніхто не розбирається – ветеран це, ВПО чи ще хтось. Якщо потреба є тут і зараз, то треба допомагати», – каже Костянтин. 

Костянтин розповів нам про проєктну діяльність, яка охоплює надання первинної психологічної допомоги у форматі групових сесій в кожній області, а іноді й в громадах. Фахівці, залучені до проєкту, перебували як в обласних центрах, так і у громадах, які надали прихисток внутрішньо переміщеним особам, і прямо в тих місцях проводили групові сесії. Індивідуальна психологічна допомога – це робота у форматі сам на сам, але також багато сесій проводили онлайн, особливо під час масованих ракетних обстрілів, коли неможливо було зібрати людей в одному місці. 

Незалежні фахівці пропонують психологічну підтримку у різний спосіб: чати, телеграмботи, телефонні лінії, індивідуальні консультації та групова терапія. Олена Ромашка, ще одна представниця громадської організації «Девелопмент Фаундейшн», розповіла про те, що їм допомогло впровадити проєкт: «У нас було дев’ять областей, і в кожній області працював провайдер. Так склалося, що три провайдери були з тимчасово окупованих територій. У Львові працювала психологиня зі Святогірська, у Запоріжжі – провайдерка з надання психологічних послуг з Енергодару. Вона мала великий рівень довіри серед людей, які знаходяться на тих територіях. У Кропивницькому працювала провайдерка – дружина військового, психологиня, яка мала складний досвід виїзду з Маріуполя».

За даними віцепрем'єр-міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, на цих територіях ще залишається близько 1 млн 200 тис. людей. Більшість із них потребують психологічної підтримки та консультацій. 

Лілія Шаповалова, фахівчиня цього проєкту, підтримуваного ПРООН та ЄС, поділилася досвідом і труднощами, які виникали під час роботи в Запорізькій області: «Запорізька область на 70% перебуває під російським контролем, а саме Запоріжжя – під контролем Уряду України і розташоване за 30 км від фронту. Тобто це постійні обстріли, майже кожної ночі. Це місто – «колиска» переселенців, адже саме через Запоріжжя їх проходить дуже багато. Зв'язок дуже погано працює. Ми про це повідомляли, і люди зазвичай виходили на берег Каховського водосховища, щоб зв'язатися з рідними чи з психологом. Або вони підіймались на останні поверхи багатоповерхівок, коли пляж біля водосховища замінували. Це було дуже важко і для психологів, і для клієнтів, адже люди телефонували навіть пізно вночі». 

У період з 23 березня до 6 квітня 2023 року у застосунку «Київ Цифровий» спільно з Департаментом соціальної політики КМДА було проведено опитування, аби визначити рівень стресу серед киян та дослідити, які вони долають стрес. З 9 795 респондентів лише 11% назвали свій психічний стан стабільним. Значна часка опитуваних (38%) відчували тривогу або страх перед майбутнім. Ще 18% сказали, що незадоволені через проблеми зі сном або втому. 12% респондентів відчували постійну дратівливість та стан апатії, а ще 9% – самотність.

Юлія Пасхіна, психологиня та керівниця проєкту «Гаряча лінія психологічної підтримки для сімей, члени родин яких зникли безвісти, потрапили в полон, зазнали катувань чи сексуального насильства» очолює ініціативу, яка впроваджується ГО «Міжнародна конфедерація протидії корупції, організованій злочинності та тероризму» у партнерстві з ГО «Спільноти самодопомоги». Гарячу лінію, яку було спеціально створено з метою надання підтримки сім'ям, члени родин яких зникли безвісти, потрапили в полон, зазнали катувань чи сексуального насильства, вдалося запустити завдяки грантовій підтримці ПРООН та ЄС.

Юлія поділилася викликами, які виникли під час створення гарячої лінії: «Хоча в нас і вузька сфера спеціалізації, з початку війни попит на наші послуги стрімко зріс. Таких гарячих ліній, які працюють із цими гострими питаннями, на жаль, тоді ще не було. Надання психологічної допомоги було і залишається нашою головною метою». 

Консультація на лінії зазвичай триває 40-50 хвилин. Десь 15 хвилин йде на те, щоб людина розповіла про свою проблему, а потім оператор та психолог їй пояснюють, що треба робити. Оскільки це дуже специфічна гаряча лінія, то траплялись непрофільні дзвінки, які переадресовували: наприклад, як допомогти вставити вікна чи як продати квартиру. 

Деякі особи, які дзвонили, просили допомогти звернутись до СБУ, поліції або інших подібних установ, щоб отримати інформацію стосовно людей, які потрапили в полон. За даними партнерської організації 60% осіб, які дзвонили, – це рідні зниклих безвісти чи полонених. Близько 25% – рідні людей, які зазнали катувань чи сексуального насильства. Оператори розповідають, що зазвичай люди не діляться тим, що вони самі зазнали сексуального насильства. Замість цього вони спочатку можуть сказати, що просто були свідками. І вже у розмові з психологами виявляється, що людина особисто зазнала травми.

Лікувальна арттерапія 

Люди, що проживають різні емоційні стани, пов’язані з війною, можуть змінювати звичну поведінку або пріоритети. Зростає самозвинувачення, що не дає можливості вести більш-менш «мирне» життя. Первинна психологічна допомога – це саме те, чого зараз потребують українці. 

Уляна Щурко, голова ГО «Центр суспільних інновацій», поділилася досвідом надання психологічної допомоги в рамках проєкту «Львів єднає і зміцнює: первинна психологічна підтримка внутрішньо переміщених осіб», який теж вдалося втілити за сприяння ПРООН та ЄС. «Як громадська організація ми працюємо вже 10 років. Ми мали необережність заснуватися безпосередньо перед Революцією Гідності, тож нам довелося реагувати на всі виклики, які після цього з'явилися». 

«У нас була мета говорити про освіту, культуру, соціальні процеси. Натомість нам довелося мати справу з дітьми, які бачили Революцію Гідності, а також з дітьми, батьки яких загинули в АТО. І ми зрозуміли, що нам треба з ними працювати. Також ми мали деякий досвід соціалізації підлітків-сиріт, які зазнали травми. Ми прагнули повернути їх у суспільство. Оскільки ми робили акцент на культурі, то спробували це все поєднати. В нашому проєкті основна увага приділяється творчості як елементу первинної психологічної допомоги», — каже Уляна.

За словами Олесі Дацко, керівниці проєкту та заступниці голови ГО «Центр суспільних інновацій», перші ВПО, які приїхали – випускники, колишні викладачі, друзі, знайомі – вони всі приходили в академію. «У нас був шалений наплив людей: відомих і невідомих. Всі, хто хотіли, могли прийти плести маскувальні сітки. Ми наголошували, що основною метою долучення до плетіння сіток є соціальна інтеграція», — розповідає Олеся. «Ми зрозуміли: недостатньо просто надати психологічну допомогу чи побути з людиною. Людина має відчувати себе потрібною. Є важливим і середовище. Ми приходимо до академії, тому що тут неформальна обстановка, багато студентів і таке інше. Тут можна відкритися іншим людям. Все дихає мистецтвом, і людям психологічно тут дуже комфортно», — додає вона. 

Терапевтична підтримка у важкі часи 

Завдяки співпраці з Благодійним фондом «СпівДія» у межах проєкту «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» та у партнерстві з Урядами Республіки Корея та Німеччини ПРООН вдалося допомогти українцям і українкам подолати емоційне навантаження, спричинене війною.

Місія цього партнерства полягає в підвищенні обізнаності щодо психічного здоров’я та доступності психологічної допомоги, яка надається за допомогою групових занять та індивідуальних консультацій, адаптованих до вразливих груп населення. Ці заняття проводять відповідні соціальні працівники, які входять до складу мультидисциплінарних реабілітаційних команд, що працюють у медичних закладах сьогодні.

 У межах проєкту створили та провели спеціалізовані курси та вебінари, такі як «Як підготуватися до повернення військовослужбовця додому» та «Сприяння поверненню ветерана до цивільного життя». Ці спеціалізовані програми розроблені для вирішення специфічних проблем, з якими стикаються люди, які постраждали від війни, шляхом надання практичних рекомендацій і підтримки.

Одним із найвизначніших досягнень співпраці ПРООН та «СпівДії» є надання психологічної допомоги та консультацій. Понад 8 000 осіб з різних куточків України скористалися цією життєво важливою підтримкою або через особисту взаємодію, або через колцентри. Ці послуги мали глибокий, позитивний вплив на життя людей, які борються з емоційним тиском, який спричинила війна.

Одна з клієнток колцентру, яка побажала не називати своє ім'я, розповіла, що робота з психологом допомогла їй зрозуміти, в якому напрямку слід надалі рухатися. «Я зрозуміла, що все не настільки погано, як мені здавалось до цього. Щоразу після сеансів мені ставало легше та спокійніше, і я відчувала, що моя здатність вирішувати різні проблеми посилюється. Загальне враження, яке залишили ці сеанси, безсумнівно, позитивне, і я маю твердий намір продовжувати терапевтичну подорож у майбутньому», наголосила жінка.

Яким би не був шлях, який обирають психологи чи активісти, будь-який внесок у зміцнення психічного здоров’я українців є неоціненним. Підтримка, яка надається вразливим групам та людям, які потребують особливої допомоги, – це крок уперед на шляху українців до міцнішого психічного здоров'я і вищого рівня добробуту, які необхідні, щоб вижити в умовах війни.