«Сафарі для громад», яке стартувало у Києві, помандрувало до інших міст. Шукати екологічні рішення та втілювати їх взялися громадська організація «Плато» у Львові та Фонд захисту біорізноманіття України у Білій Церкві. Про те, як їм працювалося та які екорішення вдалося «вполювати» на сафарі – читайте далі.

«Сафарі для громад», яке організувала Програма розвитку ООН (ПРООН) у столиці, стало основою для ініціатив у нових містах. Активісти у Львові та Білій Церкві пішли далі та удосконалили програму. Крім дослідницької частини та розробки власного експерименту, до неї включили навчальні блоки про природоорієнтовані рішення та як їх застосувати у своєму місті.

У Львові особливу увагу приділили також залученню громадськості та нових ресурсів для реалізації проєктів.

"Львів – один із лідерів серед українських міст за кількістю містян, що долучаються до громадського бюджету. Хочеться, щоб потенційні автори проєктів більше дізналися про природоорієнтовані рішення, їх переваги для удосконалення громадського простору. Це підсилить обґрунтування їхніх заявок, що стосується сталого планування та адаптації до змін клімату», – коментує співкоординаторка «Сафарі для громад» у Львові Анжеліка Зозуля.

Міське «полювання» у Львові

До сафарі тут долучилися 25 представників найрізноманітніших секторів – від представників бізнесу до місцевого самоврядування. Із отриманими знаннями про природоорієнтовані рішення вони розділилися на команди та вирушили на пошуки екологічних проблем. Кожна команда протягом кількох годин досліджувала місто за визначеними маршрутами з гідами-експертами. Де вони тільки не «полювали»: і біля зневодненого Піонерського озера, і в руслі річки Зубра, і на оптовому ринку «Шувар», і біля «малого зеленого кільця» Львова, і на даху одного з корпусів університету «Львівська політехніка».

Зрештою учасники сафарі визначили майже 40 «проблемних» локацій. Про що саме йдеться? Про підтоплення території, ефект «міського теплового острова», нераціональне використання ресурсів і так далі. Для десяти локацій вони розробили готові рішення та презентували свої прототипи проєктів для їхньої реалізації.

Серед запропонованих рішень є такі:

Озеленення фасаду багатоквартирного будинку на проспекті Свободи із використанням невибагливих в’юнких рослин, які з часом утворять природну систему кондиціонування.

Благоустрій простору навколо ГО «Тарілка», що займається створенням першого в Україні продовольчого банку. Приміщення організації межує із депресивною і небезпечною ділянкою, обмеженою із трьох боків стіною, що періодично підтоплюється дощами. Учасники «Сафарі» пропонують облаштувати тут зелений громадський простір. Завдяки контейнерному та вертикальному озелененню, дощовому садку із накриттям він стане привабливим як для мешканців, так і для гостей простору.

Зупинка на вулиці Підвальній. Нікому не побажаєш тут довго чекати на свій автобус чи трамвай у спекотний день. Інтенсивний рух транспорту та відсутність зеленої зони робить одну з ключових зупинок у центрі міста абсолютно некомфортною для містян. Саме тому учасники сафарі пропонують озеленити саму зупинку та почати більше дбати про газон поряд.

Луки замість газонів у сквері на вулиці Кульчицької. За те, щоб облаштувати тут сквер, кілька років поспіль йшла боротьба. Мешканці таки своє відстояли – скверу бути. Мисливці за екорішеннями у свою чергу радять зберегти в ньому частину дикої рослинності, а не засаджувати все однаковісінькою травою. Це посприяє біорізноманіттю та місцевому мікроклімату.

Навчальний простір під відкритим небом. Ще до «Сафарі для громад» команда молодих науковців з Інституту геодезії думала над тим, як облаштувати такий простір на даху «Львівської політехніки». А завдяки ініціативі ПРООН отримала нові ідеї та практичні поради, щоб втілити задумане в життя.

«Парк компостерів» на вулиці Пластовій. Цей проєкт активісти розпочали ще раніше, та під час «Сафарі для громад» команда розробила чіткий план і тепер збирається випробувати 12 варіантів переробки харчових і садових відходів.

У Львові під час «Сафарі для громад» з’явилося багато інших та не менш надихаючих ініціатив. Наприклад, перетворення приватного будинку, затиснутого багатоповерхівками, на зелену оазу в центрі міста; створення міського городу, компостера та дощового садка на одній із прибудинкових територій та облаштування зеленої зони замість парковки для автівок.

«Сафарі для громад» у Білій Церкві

“Ми переживали, чи погодиться хтось серед літа на участь у сафарі. Тим паче, що починали ми все з чистого аркуша – без підтримки та партнерів. Тому нас приємно вразила готовність містян витрачати свій час та ресурси на те, щоб дізнатися більше про природоорієнтовані рішення. Це дало нам віру, що ми на правильному шляху. Ніколи не знаєш, яким буде результат, і це очікування несподіваного дива дуже нас усіх надихнуло», – ділиться враженнями від проведення «Сафарі для громад» Катерина Стрипко, директорка Фонду захисту біорізноманіття у Білій Церкві.

До білоцерківського сафарі долучилися 10 активних мешканців. Спершу вони отримали навчальну підготовку, а потім пройшли своє дослідницьке сафарі по двох маршрутах. В результаті їм вдалося знайти 25 локацій, де необхідні природоорієнтовані рішення.

Як виявилося в ході опитування, містяни найбільше скаржаться на промисловий пил (Біла Церква – найбільше промислове місце на Київщині), відсутність зелених зон для відпочинку, нераціональне використання ресурсів та утворення так званої «розпеченої сковорідки» серед щільних забудов.

Іще одною приємною несподіванкою для команди Фонду стало те, що вони можуть заручитися підтримкою не тільки містян, але й місцевої влади.

«На старті міського сафарі ми поговорили про співпрацю із департаментом житлово-комунального господарства Білої Церкви. Виявилося, що там давно шукають проєкти для покращення міського середовища та готові їх підтримувати. Департамент одразу погодився стати нашим партнером у міському сафарі», – розповідає менеджер проєктів Фонду захисту біорізноманіття України Микола Глухенький.

Найбільше схвалення серед усіх ідей екоактивістів у Білій Церкві отримала зелена зупинка та озеленення луговими травами розділювальної смуги в центрі міста (по проспекту князя Володимира). Залишилося отримати погодження від влади, і тоді учасники почнуть втілювати своє «впольоване» рішення.

Чатбот для екоактивістів 

Ось таким врожайним на природоорієнтовані рішення для українських міст стало оновлене й доповнене міське «полювання» у Львові та Білій Церкві. Втім, це лише початок і долучатися до змін може кожен, будь-де в Україні. 

Якщо ви хочете розпочати своє екологічне сафарі – самі або з друзями, колегами чи сусідами, тоді запрошуємо вас скористатися @Safari_Community_Bot у Telegram. Віртуальний помічник поділиться знаннями про природоорієнтовані рішення, розкаже вам про те, як ними користуватися та поділиться успішними надихаючими прикладами.

Також через застосунок можна картографувати проблеми у реальному часі та зв’язатися із розробниками чатбота. Тож тут є все для експериментів заради змін із використанням рішень від природи.

Дізнавайтеся більше про ініціативу ПРООН «Сафарі для громад» та п’ять експериментальних проєктів, запропонованих учасниками першого сафарі у Києві. 

А ще вже зараз долучайтеся до онлайн групи екологічно свідомих змінотворців.