LocationsРозвиток STEM та освітніх інновацій в умовах повномасштабної російсько-української війни
5 September 2023
Антон Дзюба, голова правління БО «Фонд освітніх ініціатив».
Здобуття якісної освіти в Україні за нинішніх умов можна вважати тринадцятим подвигом Геракла. У 2020 році світ зіштовхнувся з пандемією COVID-19: звичні парти й підручники у школах та університетах замінили екрани смартфонів і ноутбуків. Ще через два роки українську освіту, що не встигла остаточно оговтатись після різкої зміни форматів навчання, накрило повітряними тривогами, ракетними ударами, відключеннями світла, тобто жорстокою реальністю повномасштабної війни.
Крім того, понад два мільйони українських дітей стали біженцями і разом з батьками виїхали за кордон, ще близько трьох мільйонів дітей, тікаючи зі своїх домівок від війни, стали ВПО, згідно з офіційними даними UNICEF.
Як за таких умов забезпечити належні умови навчання та зацікавити дітей математикою, англійською та іншими точними і гуманітарними дисциплінами? Відповіді на ці запитання знайшов освітній хаб «Навички майбутнього» у Черкасах, який функціонує на базі навчально-тренінгового центру STEM-освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.
Ректорка Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Наталія Чепурна (ліворуч) та журналістка Маргарита Лубкова.
Три роки тому ректорка Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Наталія Чепурна на одному із заходів Міністерства освіти і науки познайомилася з Антоном Дзюбою, який з 2016 року спільно з небайдужими освітянами впроваджує STEM-освіту в Україні.
Разом вони вирішили створити STEM-центр.
«STEM-освіта – це інтеграція не тільки природничих предметів, а й гуманітарних. Дитина може вміти все. Можливо, їй буде нецікаво програмувати, але вона зможе програмувати. STEM – це навчання через кейси, через гру в сучасну професію», – запевняє Антон Дзюба.
«Якщо дитина має талант, його треба розкрити».
Після повномасштабного вторгнення Інститут та STEM-центр почали працювати з дітьми ВПО, які не мають технічної можливості отримати вільний доступ до навчання, а також підтримувати вчителів в організації навчального процесу. Нові виклики спонукали їх до створення простору, який би допоміг новим жителям громади та їхнім дітям здобути якісну освіту і компетенції майбутнього.
Уже у вересні 2022 року БО «Фонд освітніх ініціатив» відкрив освітній хаб «Навички майбутнього» на базі STEM центру у Черкасах за підтримки проєкту EU4Dialogue Європейського Союзу та Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).
Освітній хаб «Навички майбутнього». Фото: Артем Познанський / ПРООН в Україні
Простір обладнали ноутбуками, за допомогою яких вчителі можуть виконувати практичні заняття – від розробки презентацій до програмування роботів, а діти ВПО отримали вільний доступ до інтернету та можливості використовувати сучасні технології для навчання.
Освітній хаб став майданчиком, де внутрішньо переміщені особи – школярі, студенти та їхні батьки – отримують освітні послуги та набувають цифрових компетенцій. Упродовж місяця тут вчаться понад 200 осіб.
Якщо в сім’ї з декількома дітьми є тільки один ноутбук або ж пристроїв для навчання немає взагалі, то працювати за комп’ютерами можна саме в освітньому хабі. Окрім дітей-переселенців, сюди також приходять місцеві учні та студенти.
«Ми також допомогли вчителям, які перебувають у прифронтових зонах, пройти щорічну атестацію», – розповідає Наталія Чепурна.
«До початку літа 2022 року більше 3,5 тисяч вчителів з Донецької, Луганської, Херсонської та інших областей змогли підвищити свою кваліфікацію у дистанційній формі».
Якщо у слухачів курсів виникали проблеми з підключенням інтернету під час онлайн-занять, для них тренери центру записували вебінари та публікували на сайті, де їх можна проглянути у будь-який зручний час. А для учнів 1-11 класів команда записала відеофрагменти уроків тривалістю 10-15 хв. з усіх шкільних дисциплін.
У STEM-центрі є 3D-принтер, конструктори Lego, різноманітні дрони, а також спеціальний конструктор для моделювання робота, який може виконувати певні задачі.
У комп’ютерному кабінеті-студії, оснащеному мультимедійною дошкою, відеокамерами і ноутбуками, ми зустріли Олега Ткаченка та Євгена Качкаря. Це тренери освітнього хабу в Черкасах, які долучились до діяльності STEM-центру, маючи в запліччі досвід служби у ДСНС.
«Державна служба з надзвичайних ситуацій орієнтована на використання сучасних технологій, у тому числі роботизованих засобів вогнегасіння. Також роботи допомагають в розмінуванні. Свій попередній досвід я адаптую тут, у STEM-центрі», – розповідає Євген Качкар, який працює в команді з 2018 року.
За підтримки ЄС та ПРООН для тренерів центру провели комплексне навчання, зокрема про алгоритми побудови і організації великих заходів.
Мультимедійний клас для освітніх заходів у STEM-центрі. Фото: Артем Познанський / ПРООН в Україні
«Раніше я займався тим, що показував роботу ДСНС під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків аварій. Тепер допомагаю розвивати напрямок діджиталізації у центрі, зокрема, ми вивчаємо нові технології для впровадження дистанційної освіти. Я навчаю вчителів, які хочуть перевести свої уроки в онлайн за допомогою ноутбуків і смартфонів», – зазначає Олег Ткаченко, який став членом команди нещодавно, у жовтні 2022 року.
Роботу тренерів STEM-центру координує Юлія Зоря, яка вже п’ять років працює у Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників.
«…хтось поряд не має тих базових можливостей, які раніше були практично в усіх», – Юлія Зоря, координаторка STEM центру при Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників.
Координаторка STEM-центру Юлія Зоря (праворуч) та журналістка Маргарита Лубкова під час розмови.
«Започатковуючи цей проєкт, ми зрозуміли, що в умовах повномасштабної війни повинні насамперед допомогти тим, хто постраждав. Це усвідомлення того, що хтось поряд не має тих базових можливостей, які раніше були практично в усіх. Ти розумієш, що люди цього потребують, тому віддаєшся настільки, наскільки можеш», – підкреслює координаторка STEM-центру Юлія Зоря.
Окрім дітей-переселенців, сюди також приходять місцеві школярі та студенти. Команда центру збирає групи відповідно до цільової аудиторії. Діти можуть поскладати роботів, конструктори, попрацювати в окулярах віртуальної реальності. Усе це є у вільному доступі.
Навчально-тренінговий центр STEM-освіти при Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників.
«І хоча основна цільова аудиторія проєкту – це ВПО, ми працювали з усіма. Зокрема, мама десь на вулиці прочитала оголошення, зателефонувала і каже: «Я маю восьмирічного сина, але ми не внутрішньо переміщені, чи можемо прийти?». Я відповіла, що можуть», – розповідає пані Юлія.
Команда БО «Фонд освітніх ініціатив» і команда STEM-центру при Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників впевнені, що STEM-освіта – це те, що розкриває таланти, дає можливість дітям погратися в сучасний світ і заразом вчити фізику, біологію, математику, українську мову та інші важливі предмети.
«У межах нашої експертизи ми аналізували діяльність колег з Черкас та давали зворотній зв’язок. За допомогою навчання нам вдалося також посилити тренерів хабу. Наша ключова задача – сталість проєкту і якість роботи тренерів», – розповідає Антон Дзюба.
«Ми прагнемо, щоб хаб у Черкасах став потужним цифровим освітнім центром».
БО «Фонд освітніх ініціатив» є однією з організацій, що отримала підтримку в рамках програми «Реагування громадянського суспільства на потреби жінок і чоловіків, особливо тих, які проживають у важкодоступних місцях, і представників вразливих груп», яку підтримують ЄС та ПРООН в рамках перенаправлених коштів регіонального проєкту EU4Dialogue для вирішення найбільш нагальних потреб постраждалих від війни громад в Україні. Проєкт EU4Dialogue має на меті сприяння побудові міцного фундаменту для миру шляхом покращення соціально-економічних умов та створення безпечного середовища для постраждалих від війни громад.
Текст: Маргарита Лубкова
Фото: Артем Познанський / ПРООН в Україні
Заувага: Стаття створена за фінансової підтримки Європейського Союзу та ПРООН у межах проєкту EU4Dialogue. Зміст статті не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу та ПРООН.
