Коли підтримка людей стає місією: з чим працюють психологи ДСНС під час надзвичайних ситуацій

30 November 2023

Психологиня ДСНС грає в шашки з пацієнтом Центр психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна».

Фото: Данило Павлов / UNDP в Україні

Група з двадцяти людей оглядає Центр психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна». Роздивляється різні кабінети та зупиняється у кімнаті психолога. Цей центр – перший в Україні, в якому надають допомогу людям з психотравмою, зокрема тим, хто пережив полон і тортури. 

Візит до «Лісової поляни» – це частина тренінгу для психологів ДСНС, яку організувала Програма розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансування Уряду Японії, аби підсилити знання та навички 51 працівника служби щодо особливостей роботи з людьми, постраждалими від війни. Психологи з Миколаєва, Нікополя, Запоріжжя – різних областей та міст України – з’їхались задля участі у триденному навчанні.

Тетяна, одна з учасниць тренінгу, уважно слухає і занотовує. Схоже, що вона й сама може проводити лекції – хоч і працює в психологічній службі ДСНС вже понад 20 років. 

Тетяна Ватульова, психологиня ГУ ДСНС у Полтавській області.

Фото: Данило Павлов / UNDP в Україні

З лютого 2022-го вона виїжджає на місця ракетних ударів, консультує працівників підприємств, які піддаються обстрілам, супроводжує похорони загиблих внаслідок атак. Одна з найважчих змін припала на 27 червня 2022 року. Тоді, в торговельний центр рідного Кремечука влучила ракета.

«Коли стався приліт, перша інформація була дуже бентежною. Нам казали, що там тисячі людей», – згадує вона. В «Амсторі» – так називався торговельний центр – завжди було чимало відвідувачів, особливо молоді, згадує жінка. За даними міської влади, тоді там загинуло 22 особи.

Поки колеги-рятувальники гасили вогонь та розбирали завали, Тетяна працювала з людьми, які постраждали на місці влучання. І якщо раніше під час допомоги людям, які пережили надзвичайну ситуацію, починала працювати з однією або кількома людьми, надаючи підтримку поступово, поблизу «Амстора» жінка стабілізовувала одразу десятки людей. «Коли минув тиждень роботи на місці події, я відчувала, ніби ходжу всередині такого собі будинку і заходжу в різні родини», – розповідає Тетяна. 

«Усі реакції людей, які описують психологи під час роботи в надзвичайних ситуаціях, були там: плач, тремор, заціпеніння, злість, істерика, відчуження», – ділиться психологиня.

«Один з кейсів, що мені запам’ятався – робота з подружжям, яке перебувало разом у торговельному центрі під час атаки. Після вибуху чоловіку вдалось швидко вибігти з приміщення, та його дружина через шок заклякла і не могла поворухнутись. Вибратись жінці допоміг один з відвідувачів «Амстора». Коли я почала працювати з нею, вона злилась на себе через те, що не змогла вчасно зреагувати, а також тримала образу на чоловіка. Згодом у жінки з’явились скарги на здоров’я. Та після однієї консультації самопочуття покращилось, вдалось владнати і стосунки між чоловіком та дружиною,» – згадує Тетяна. 

Рятувальники ДСНС розбирають завали в ТЦ «Амстор», що на Полтавщині. Фото: ДСНС України

Психологиня каже, що з деякими постраждалими працювали по декілька тижнів: «Був на місці також чоловік, який втратив двох своїх рідних. Він тремтів. Ми його дуже довго супроводжували, знімали тремор, який виникав».

Тетяна Ватульова, психологиня ГУ ДСНС в Полтавській області (праворуч). Фото: Данило Павлов / UNDP в Україні 

«Інколи людям допомагали прості речі», – розповідає Тетяна. На другий день після перебування поблизу «Амстора» місцеві облаштували місце пам’яті. Поблизу нього психологиня зустріла жінку. Не місцева, не була в місті під час атаки, але все одно не могла ні їсти, ні спати. «Я хочу допомогти, але в мене немає грошей», – переказує її слова фахівчиня. Тетяна запропонувала їй запалити лампадку, прочитати молитву. На що жінка подякувала: «Сьогодні напевно вперше буду спати. Тому що я змогла щось зробити». 

«Мені не складно бути поруч з людиною, яка страждає», – зізнається Тетяна. Аби допомогти всім тим людям, які пережили горе, стають у пригоді усі техніки, які вдалось опанувати за 20 років роботи психологічній службі ДСНС. «Війна додає усе нових і нових викликів», – розповідає Тетяна Ватульова. Тому зараз між змінами у графіку різноманітні вебінари і тренінги.

«Такі тренінги для нас є поштовхом, тому що ми тут збагачуємось новими методиками», – каже її колега Євгенія, керівниця психологічної служби ГУ ДСНС у Кіровоградській області.

Євгенія з дитинства мріяла стати психологинею. І вже коли вступила до університету, волонтерила на гарячій лінії надання психологічної допомоги. «Я хотіла бути лікарем людських душ», – зізнається вона. 

Євгенія Погрібна, керівниця психологічної служби ГУ ДСНС у Кіровоградській області.

Фото: Данило Павлов / UNDP в Україні

Коли потрапила на омріяну посаду, згодом очолила команду психологів. У планах було змінити підхід до роботи – зокрема збільшити рівень довіри до фахівця психологічної служби серед особового складу ДСНС – рятувальників. 

Психологиня ДСНС Євгенія Погрібна спілкується з рятувальником. Фото: Євгенія Погрібна

Зараз рятувальники одні з перших прибувають на місця обстрілів, дістають людей з-під завалів, декілька діб поспіль ліквідовують пожежі на нафтобазах, розміновують деокуповані території. Серед них також є тимчасові переселенці, дехто з них теж втратив рідних. «Вони наші титани. І наше завдання – завжди їх підтримувати і слідкувати, чи з ними все в порядку», – додає Євгенія. 

Нині в службі вже є одна корисна традиція, про яку розповідає психологиня: «Я завжди прошу їх після зміни розказати мені якусь цікаву історію, про якусь знахідку, про людину, якій вони допомогли. Вони вже їдуть і знають, що перш за все до них прийде психолог».

На тренінгу від UNDP психологи дізнались більше про  особливості допомоги людям із ознаками посттравматичного стресового розладу, психологічного супроводу ветеранів, роботу з населенням, яке перебувало під окупацією, пережило ампутацію, полон чи тортури. Тренінг загалом охопив розгляд понад 10 різних типів психотравм. 

«Найбільше мене зацікавив блок про допомогу пораненим, які втратили кінцівки. Я багато працюю з піротехніками, що є частиною нашої служби. Якщо доведеться працювати з людьми, які мають ампутацію, я буду почуватись більш впевнено. Адже тепер у мене є фундамент», – розповідає Євгенія. 

Навчання «Особливості роботи з людьми, як постраждали від війни» відвідало понад 50 психологів. Загалом же зараз в лавах психологічної служби ДСНС працює 115 фахівців. 

Empowering SESU psychologists on the frontline of emergencies

За даними МВС, від початку повномасштабного вторгнення РФ вони надали допомогу майже чверті мільйона громадян, серед яких 43 тисячі – діти. Розповіді про їхній досвід показують, наскільки різними бувають завдання та виклики. Саме тому один з напрямів роботи UNDP в Україні – підтримка щодо підсилення Державної служби України з надзвичайних ситуацій, гасло яких «Запобігти. Врятувати. Допомогти». 

Заувага: Матеріал створено в межах проєкту UNDP в Україні «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансування Уряду Японії. Зміст статті не обов’язково відображає погляди Уряду Японії та UNDP.