LocationsПрограма розвитку ООН в Україні разом з Центром розвитку інновацій провели аналіз потенційних кластерів Вінницької, Одеської, Київської та Харківської областей. Мета — визначити напрями, здатні швидко масштабувати зайнятість, експорт та інвестиції на рівні регіонів.
Від агро до ІТ: ключові напрями економічного відновлення регіонів України
15 жовтня 2025
Фото: Ксенія Невенченко / ПРООН Україна
Київ, 14 жовтня 2025 року — Українська економіка перебудовується під впливом війни, релокації виробництв і трансформації ланцюгів постачання. Кластери (економічне об’єднання підприємницьких структур) — це інструмент, щоб швидко концентрувати компетенції та створювати спільні сервісні потужності та долати розгалуженість ММСП (мікро- малих та середніх підприємств).
У дослідженні виявили ключові рушії зростання: агровиробництво й переробку на Вінниччині — понад 2700 агропідприємств, які забезпечують майже 8% агровиробництва України, логістику й торгівлю на Одещині — понад 40 тисяч зайнятих у транспортних секторах та 51,4% обсягу реалізації підприємств торгівлі, фармацевтику й будівельні матеріали у Київській області — 12% усіх фармпідприємств України та ІТ і високотехнологічні галузі на Харківщині, де 95% компаній — малі бізнеси. Саме ці напрями мають потенціал для масштабування виробництва з високою доданою вартістю, розвитку експорту та залучення інвестицій у регіональну економіку.
На основі статистичних даних, глибинних інтерв’ю та консультацій з представниками та представницями бізнесу вдалося визначити галузі, які мають потенціал стати рушіями смарт-спеціалізації та економічного зростання регіонів. Аналіз провели в межах реалізації проєкту «Посилення фінансової спроможності ММСП та економічного відновлення регіонів через розвиток кластерів» у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Ключові результати в областях
Вінницька область. У регіоні зафіксували зрілу основу для кластера агровиробництва й агропереробки, включно з інфраструктурою — елеваторами, фрукто- та овочесховищами, пунктами перевалки, — та інноваційними спроможностями, як впровадження ІТ-інновацій в агротехнологіях. Це поєднання створює синергію для глибшої переробки, підвищення продуктивності та інтеграції в експортні канали.
Саме тому Вінниччина забезпечує майже 8% усього обсягу агровиробництва України. Водночас у регіоні відзначили потребу в кращій комунікації вигод кластеризації для ММСП і підвищенні якості підготовки кадрів, що має стати частиною цільових програм підтримки. Адже Вінниччина наразі має розгалужену структуру виробників — понад 2700 сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, а ще понад 250 тисяч власних селянських господарств.
Одеська область. Розташування на узбережжі Чорного моря та проходження через регіон п’яти міжнародних транспортних коридорів формують природну логістичну перевагу. Понад 40 тисяч працівників залучені до цієї сфери. Під час повномасштабної війни саме тут організували Морський коридор, яким за півтора року перевезено близько 100 мільйонів тонн вантажів.
Це наочно підтверджує здатність регіону масштабувати експортну логістику та «підтягувати» суміжні сервіси. Структура економіки демонструє сильні позиції торгівлі (понад 50% обсягу реалізації підприємств), транспорту й промисловості. А роль середнього бізнесу є системоутворюючою: саме середні підприємства забезпечують понад половину зайнятості на підприємствах і майже половину обсягу реалізації.
Мікропідприємства забезпечують 16,5% зайнятих, що є доволі високим показником. Це означає, що осереддя майбутніх кластерів і їхня стійкість значною мірою тримаються на ММСП, які потребують сервісів сертифікації, інжинірингу, митно-логістичних супровідних послуг і спільного експортного маркетингу.
Київська область. Регіон формує багатовекторну платформу для кластеризації завдяки поєднанню агропродовольчого комплексу, фармацевтики, будівельних матеріалів і потужної логістики столичного вузла.
Значну вагу в економічній структурі Київської області мають промисловість (34,4% обсягу реалізації підприємств) і торгівля (47,3%), а також сектор сільського господарства (8,1%). У регіоні зосереджено майже 12% підприємств фармацевтичного виробництва України, що разом із смарт-спеціалізацією у сфері харчової промисловості та наявною сировинною базою для будматеріалів створює передумови для взаємопов’язаних «харчі — здоров’я — матеріали» кластерів. Концентрація складів і розподільчих центрів довкола столиці знижує логістичні витрати для виробників і прискорює вихід на ринки.
Харківська область. Попри близькість до лінії фронту регіон зберіг критичну масу компетенцій і підприємств у високотехнологічних секторах. 95% усіх підприємств Харківщини становлять малі бізнеси: вони забезпечують значну частину зайнятості й надходжень до бюджетів усіх рівнів.
ІТ-екосистема демонструвала зростання виторгу між 2023 і 2024 роками та спирається на другу за масштабом в Україні освітньо-наукову базу, яку підтримує активність Харківського ІТ-Кластера. Паралельно утримується потенціал у біофармі, поліграфії/видавництві та агропереробці. Водночас ключовими бар’єрами лишаються безпекові ризики та відтік кадрів, тому доцільні інструменти страхування воєнних ризиків, грантові механізми збереження кадрів і програми інтернаціоналізації.
Методологічно оцінювання потенціалу здійснювалося на основі трьох базових кількісних показників: загальної кількості підприємств, зайнятості та обсягів реалізації. Із додатковим врахуванням експортного потенціалу та якісної валідації через інтерв’ю з бізнесом і органами влади. Такий підхід дає змогу побачити не лише масштаб секторів, а і їхню здатність формувати ланцюги доданої вартості та масштабуватися поза межами внутрішнього ринку.
Для запитів медіа
Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org
Related
content
content
