Чи безпечний громадський транспорт України: результати поведінкового експерименту і всеукраїнського опитування в межах кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства»

10 December 2024
a person standing in front of a building
Фото: Еміль Бахтиєв / ПРООН в Україні

Київ, 10 грудня 2024 року — З нагоди Дня прав людини в Києві презентували результати спільної ініціативи Італійського агентства з питань співробітництва в галузі розвитку (AICS Kyiv), Лабораторії інноваційного розвитку Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Робочої групи з гендерних питань щодо «Гендерно зумовленого насильства в громадському транспорті України» в межах кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства».

Поведінковий експеримент

Разом вони провели експеримент, щоб виявити приховані проблеми, упередження та страхи людей, які стали свідками неналежної поведінки. Запрошені актори розіграли сцени в метро під назвою «Нав’язливий пасажир» та «Звинувачення у зайнятому місці». У першій чоловік намагався зав’язати розмову з жінкою, яка демонструвала, що не почувається через це комфортно. Актор ставав все наполегливішим, ігноруючи спроби акторки припинити розмову. В другій чоловік заявив, що жінка зайняла «його» місце. Він наполягав, щоб вона встала, навіть якщо поруч є вільні місця. 

Метою експерименту було вивчити реакцію свідків на несправедливу поведінку; перевірити, чи помітять пасажири дискомфорт жінки і чи втрутяться, зроблять зауваження. 

У результаті вдалось з’ясувати, що гендерно зумовлене насильство найчастіше не толерують люди у віці 40-45 років. Пасажири 14-20 років показали реакції збентеження, тривожності, розгубленості. У молодих дівчат асоціальна поведінка викликає моральний осуд. Їхня реакція з відстоювання своїх прав з дотримання оточуючими норм поведінки у публічних місцях є впевненою та адекватною. Люди ж старшого віку відразу припиняють будь-які спроби порушити громадський спокій. 

Виявилось, що звуки жіночого голосу, який агресивно скаржиться, стали слабким сигналом для користувачів метрополітену. Також можна припустити, що в окремих випадках пасивне терпіння на джерело роздратування є одним з проявів пасивного замовчування гендерно зумовленого насильства. 

Опитування

У межах кампанії також провели опитування серед понад 1200 користувачів громадського транспорту. П’ята частина респондентів іноді стикається з проявами насилля. Понад 18% були постраждали від невідповідної поведінки інших пасажирів один раз. Понад 20% пасажирів не дозволяють дітям до 12 років самостійно користуватися громадським транспортом.

Щодо реакції на прояв насилля — 38% опитаних застосовували голос задля припинення неналежних дій. 28% вирішили не помічати ситуацію. Тільки 5,5% звернулися по допомогу до Нацполіції. 

На запитання про те, чому респондент не втрутився в ситуацію, понад 15% відповіли, що втрутився хтось інший. Ще 15% — що відчув/ла страх. Майже однакова кількість опитуваних, близько 12%, відповіли, що ситуація не вимагала втручання, або ж респондент не знав/ла, як допомогти. 

Згідно з опитуванням, у трійці найбільш безпечних методів запобігання насильству — зателефонувати на гарячу лінію «102» (57%), попросити про допомогу інших (37%), викликати медичну допомогу (37%).

Понад 40% опитуваних вважають, що за безпеку повинні насамперед відповідати всі пасажири. 

У першій трійці факторів, що збільшують ймовірність виникнення насильства — недостатня освіта та культура, натовп (перевантаження транспорту) та відсутність відеоспостереження. 

Серед основних факторів, що можуть покращити рівень безпеки в громадському транспорті, респонденти назвали встановлення тривожних кнопок для виклику допомоги, впровадження постійного відеонагляду в вагоні чи салоні, проведення навчань безпечних технік запобігання насильству. 

Ініціативу реалізував Центр соціальних змін і поведінкової економіки у партнерстві з AICS Kyiv та Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), Фонду розвитку Катару (QFFD) та Європейського Союзу.

Запити ЗМІ: 

Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій ПРООН в Україні; e-mail: yuliia.samus@undp.org 

Барбара Такконе, експерт із зовнішніх зв'язків, комунікацій та гендерних питань Італійської Агенції з питань співробітництва в галузі розвитку в місті Києві;
e-mail: barbara.taccone@aics.gov.it