Коли ми говоримо про відновлення України, передусім уявляємо відбудовані будинки, оновлені дороги чи відновлене електропостачання. Та відновлення вимірюється не лише кількістю зведених споруд, а й тим, як люди відчувають себе у своєму місті чи громаді. Щоб відбудова справді служила людям, вона має бути безбарʼєрною.

Саме це переконання у 2025 році стало основою для започаткування Школи безбарʼєрних маршрутів — ініціативи, яка дає громадам знання, інструменти та менторську підтримку для проєктування доступного середовища, орієнтованого на потреби людей. Ініціативу реалізує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій України за підтримки уряду Японії. Школа стала внеском до спільних зусиль уряду та місцевих органів влади, щоб відновлення України відбувалося на принципах інклюзії.

Чому безбарʼєрні маршрути мають значення

Безбарʼєрний маршрут передбачає створення безперервних, безпечних і зручних шляхів, які з’єднують ключові точки щоденного життя: зупинку транспорту і поліклініку, школу й бібліотеку, житловий квартал і культурний центр. Для багатьох людей, зокрема для тих, хто має інвалідність чи тимчасові травми, літніх людей, батьків із малими дітьми, саме такі маршрути визначають, чи зможуть вони дістатися до цих місць, щоб отримати послуги та взагалі вести такий самий спосіб життя, як інші мешканці громади.

Внаслідок війни ця потреба стала ще гострішою. Збільшилась кількість людей, які отримали травми чи порушення здоров’я. Зруйнована інфраструктура разом із застарілими підходами до міського планування часто роблять пересування небезпечним або й неможливим. Недоступне середовище ізолює певні групи людей та таким чином створює нерівність. Застосування принципів безбарʼєрності, універсального дизайну та стандартів доступності забезпечує не просто відновлення зруйнованого, а створення кращого — середовища, яке гарантує гідність, рівність і незалежність для всіх.

Рух без барʼєрів

Школа безбар’єрних маршрутів стала внеском ПРООН до національної програми «Рух без бар’єрів», яку координує Міністерство розвитку громад та територій. Ця програма є частиною ширшої ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів», спрямованої на усунення як фізичних, так і суспільних бар’єрів.

Її ідея проста, але водночас дієва: саме громади мають стати драйвером змін, створюючи середовище, де кожен та кожна можуть реалізувати свій потенціал. Програма підтримує місцеву владу через навчання, технічну допомогу та ресурси, технічну допомогу та ресурси, щоб питання доступності розглядалися не як «опція», а як базовий принцип розвитку й відновлення.

Ця ініціатива має значення, адже надає органам місцевого самоврядування інструменти для інтеграції принципів інклюзії в процеси міського планування. Вона сприяє співпраці між мешканцями, експертами та місцевою адміністрацією й забезпечує системний, а не ситуативний підхід до створення доступного середовища. Зосереджуючись на сталому плануванні, програма допомагає уникати повторення минулих помилок у розвитку міст і гарантує, що результати відновлення слугуватимуть усім громадянам без винятку.

На першому етапі реалізації цієї ініціативи було відібрано 15 міст України з різних регіонів та різних за кількістю населення: великих — таких як Київ, Дніпро, Львів та Одеса, середніх — серед яких Тернопіль, Рівне, Житомир, Кропивницький, Чернівці, Полтава та Вінниця, та малих міст — Буча, Бородянка, Славутич та Опішня.   

Як працює Школа

Аналіз перших кроків впровадження безбар’єрних маршрутів довів необхідність у додатковому навчанні фахівців.

До навчання запросили команди фахівців із кожного з 15 міст, обраних Мінрозвитку, які складалися з посадовців, долучених до розробки та впровадження безбар’єрних маршрутів. Перший цикл Школи безбарʼєрних маршрутів зібрав 61 учасника. Протягом чотирьох днів інтенсивного навчання команди вивчали методи інклюзивного проєктування, аналізували міжнародний досвід та українське законодавство. 

Тренінг — це лише перший крок. Наступним етапом навчання стали консультації команд менторами — досвідченими фахівцями з питань доступності. Наразі команди працюють над  проєктами безбар’єрних маршрутів у своїх містах. Фінальний етап — презентації проєктів у листопаді, де громади представлять свої рішення і поділяться досвідом.

Цінності, що визначають якість відновлення

Школа безбарʼєрних маршрутів наголошує, що доступність — це насамперед відображення спільних цінностей. Це створення середовища, де будь-яка людина — незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин — може жити самостійно, почуватися в безпеці й брати активну участь у суспільному житті.

Цей підхід особливо важливий сьогодні. Коли війна завдає дедалі більше руйнувань, існує спокуса ставити швидкість вище за якість. Але інклюзивний дизайн не уповільнює відбудову — він робить її сильнішою. Доступні громадські простори формують більш згуртовані та стійкі громади, готові до викликів майбутнього.

Партнерство та міжнародна підтримка

Школа безбар’єрних маршрутів — приклад сили партнерства. Завдяки фінансовій підтримці уряду Японії ПРООН змогла разом із Міністерством розробити та реалізувати програму, яка відповідає реальним потребам місцевого рівня. Послідовна допомога Японії у відновленні України свідчить про розуміння: справжня стійкість ґрунтується на побудові інклюзивного та справедливого суспільства.

Ініціатива інвестує в місцевий потенціал і надає громадам менторську підтримку, допомагаючи перетворити відновлення на шанс для довготривалих змін. Це не лише про відбудову втраченого, а й створення більш інклюзивного, сучасного та орієнтованого на майбутнє середовища.

Наступні кроки

У листопаді 2025 року, коли громади презентуватимуть свої проєкти, вони стануть прикладом для інших, надихаючи впроваджувати подібні підходи. 

Але значення Школи безбарʼєрних маршрутів не обмежується лише розробленими проєктами. Її головною метою є зміна мислення — від сприйняття доступності як потреби обмеженої кількості маломобільних груп до її визнання як безумовної необхідності, яке робить життя всіх людей зручним та комфортним. Інтегруючи принципи інклюзії у місцеве управління й планування, Україна закладає підвалини для відновлення, яке буде не лише швидким, а й справедливим. Адже перші маршрути —  це лише перший крок до повної безбар’єрності міст та громад.

Працюючи разом із громадами, я завжди надихаюся їхньою рішучістю. Попри воєнні випробування, вони не просто лагодять зруйноване — вони переосмислюють, якими можуть стати їхні міста та громади. І доводять: відновлення може бути безбарʼєрним — і тільки працюючи разом, ми зможемо збудувати Україну без барʼєрів — країну рівності, доступності та стійкого розвитку.