Ексклюзивне інтерв'ю постійної представниці Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Дафіни Ґерчевої агентству "Інтерфакс-Україна"

30 November 2020

Фото: ПРООН в Україні

Вперше опубліковано 27 листопада 2020 р. на сайті інформагентства "Interfax-Україна"

- Рік тому президент України Володимир Зеленський видав указ «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року». На Вашу думку, наскільки Україна стала ближчою на шляху до досягнення цих Цілей за рік, що минув?

- Указ Президента України щодо Цілей сталого розвитку (ЦСР, Глобальні цілі) вийшов у вересні 2019 року. Це важливий крок на шляху України до реалізації 17 Глобальних цілей. Програма розвитку ООН та інші структури ООН активно підтримують український уряд у тому, щоб визначити національні завдання та індикатори, що співвідносяться з глобальними показниками і наближають до виконання Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року.

У 2017 році ПРООН допомагала в підготовці першої Національної доповіді щодо ЦСР, а також регіональних звітів по кожній з 24 областей. Цього року ми надавали підтримку колективу, який підготував перший Національний добровільний огляд щодо виконання ЦСР в Україні. Він був представлений на Політичному форумі високого рівня зі сталого розвитку під егідою ЕКОСОР (Економічної і соціальної ради ООН), що відбувся в липні 2020 р. у Нью-Йорку. У цьому огляді зазначається, що було досягнуто певного прогресу в 15 із 17 Цілей. Тим не менш, є сфери, де  існують прогалини й недопрацювання, тому є потреба в прискоренні, інтенсифікації роботи щодо досягнення Цілей сталого розвитку.

В цілому, Україна демонструє прогрес на шляху до досягнення встановлених показників, які планується досягти до 2030 року, намагаючись нікого не залишити без уваги. Однак попереду ще чимало роботи. Для ПРООН і партнерів з розвитку важливо продовжувати підтримувати діяльність уряду України, приватного сектору, громадянського суспільства, щоб ці цілі були досягнуті, як заплановано.

- Наскільки щире та помітне прагнення української влади, уряду рухатися до реалізації Глобальних цілей? Чи можна говорити, що в Україні досягнення Цілей сталого розвитку є пріоритетом, незалежно від того, хто керує країною?

- Як відомо, Порядок денний до 2030 року є надзвичайно амбітною програмою, яку людство коли-небудь ухвалювало. Цей документ дає певні орієнтири, план дій щодо захисту людей і планети, сприяння добробуту, миру та партнерству. Для досягнення цих далекосяжних цілей необхідно виконати, принаймні, п'ять передумов. Перша з них – це, безперечно, політична воля. Я знаю, що в Україні є міцна політична воля, бажання рухатися далі в цьому процесі по досягненню Глобальних цілей. Окрім того, є потреба в міцних, прозорих, ефективних і результативних структурах, очищених від корупції. Також важливо забезпечити кадрові та фінансові ресурси, зокрема кошти, які надходитимуть по лінії міжнародної технічної допомоги, а також фінансування, яке буде надходити як з України, так і з-за кордону.

Ще одна важлива передумова – це застосування загальноурядового підходу. Для досягнення цих цілей і виконання Порядку денного необхідно відмовитися від вузькогалузевого поділу і натомість застосовувати комплексний і цілісний підхід. Також необхідно, щоб був підхід, який охоплює все суспільство: відповідальність за виконання цілей має лежати не лише на державі – цю відповідальність також поділяють громадянське суспільство і приватний сектор. Отож, для досягнення цієї амбітної мети потрібно докладати спільних цілеспрямованих зусиль.

- На початку вересня був оприлюднений звіт, де зазначалося, що "пандемія штовхає Україну до найгіршої рецесії за останні десятиліття – можливо, навіть до занепаду з катастрофічними наслідками для найбільш вразливого населення". Як ООН оцінює масштаби пандемії Covid-19 в Україні на цей момент, коли кількість хворих значно зросла? Які проблеми загострилися в Україні та потребують найбільш нагального вирішення?

- Нинішня пандемія – це глобальна, смертоносна і багатогранна криза. Вона сильно вдарила по самим основам людського розвитку, а саме по здоров'ю, освіті та рівню прибутків. Це, напевно, найскладніший виклик, з яким стикалося людство з часів Другої світової війни. Ми знаємо, що світ переможе пандемію. Також ми знаємо, що нам вдасться вийти з цієї ситуації, якщо зараз будемо діяти разом і в дусі солідарності.

Коли на початку березня вдарила криза, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш звернувся до ПРООН з проханням взяли на себе технічну координацію по проведенню оцінки соціально-економічного впливу Covid-19, а також по розробці плану реагування та відновлення. Ми розпочали цей процес в Україні у травні разом з іншими структурами ООН, міжнародними фінансовими установами, зокрема, Світовим банком. 18 вересня цього року ми представили отримані результати прем'єр-міністру та Кабінету міністрів.

Я хочу підкреслити три найважливіші питання, що постають із цієї оцінки. Передусім, питання врядування, дотримання прав людини, доступу до правосуддя і верховенства права актуальні як ніколи. По-друге, поглиблюється нерівність. І по-третє, ми на жаль, спостерігаємо збільшення випадків домашнього та гендерно зумовленого насильства.

Серед ключових результатів соціально-економічної оцінки впливу COVID-19 – різке зниження споживання, падіння ВВП. Багато людей були змушені звільнитися за власним бажанням, багато стали безробітними і не мають такого прибутку, як раніше.

По-друге, з оцінки ми бачимо, що, на жаль, до кінця цього року понад 9 мільйонів людей опиняться у фінансовій скруті. Рівень безробіття зростає. Із травня більше 4 мільйонів людей були зареєстровані як безробітні. Однак ми вважаємо, що насправді ця цифра вища, оскільки частка тіньової економіки в Україні є великою. Ми також спостерігали збільшення випадків домашнього і гендерно зумовленого насильства на понад 30%. Нас це дуже непокоїть. Такі результати говорять про те, що необхідно вживати негайні заходи, і ми рекомендували уряду відповідні кроки.

Передусім, слід продовжити підтримку зусиль по зміцненню життєздатності системи охорони здоров'я. По-друге, необхідно розробляти і впроваджувати політики, засновані на фактичних даних, які стосуються маргіналізованих і вразливих верств населення. Для цього важливо забезпечити грошову допомогу, виплати по безробіттю та інші заходи, такі як оперативне розширення системи соціального захисту. І, по-третє, необхідно продовжувати надання підтримки малим і середнім підприємствам. Якщо ми поглянемо на приватний сектор, зокрема малий і середній бізнес, то більше 10% цих підприємств уже на межі банкрутства та скоро підуть із бізнесу. Вони потребують фінансових стимулів та інших гарантій підтримки, щоб вони мали можливість продовжувати працювати. Також тут важливо підкреслити, що у період кризи, на кшталт нинішньої, мають бути напрями політики, що сприяють зростанню і створенню робочих місць. Для нас важливо йти цим шляхом і не відхилятися від нього.

- Як справляється уряд і українська система охорони здоров'я України з викликом Covid-19?

- Вочевидь, система охорони здоров'я зараз перебуває під великим тиском, і певні ресурси вичерпуються. Уряд робить усе можливе, щоб забезпечити, аби система отримувала все необхідне, аби надавалася вся підтримка, якої потребують люди, що зіткнулися з вірусом. Але це дуже складне завдання. З одного боку, вживаються всі необхідні заходи. Партнери з розвитку співпрацюють не лише з Міністерством охорони здоров'я, але й всім урядом, надають фінансові та інші ресурси, обладнання, допомагають системі охорони здоров'я боротися з кризою. Тим не менше, слід сказати, що попереду на нас чекає ще багато викликів і проблемних питань. Ми не зупиняємося, ми плануємо й надалі надавати цю допомогу системі охорони здоров’я в цілому, а також на рівні Міністерства охорони здоров'я. Варто зазначити, що ПРООН співпрацює з міністерством ще з 2015 року, і головне завдання наших спільних зусиль – це зміцнювати потенціал міністерства в проведенні прозорих медичних закупівель. У 2018 році ми сформували центральну агенцію з закупівель, зміцнюємо її потенціал і вже підготували стратегію щодо передачі цих функцій від ПРООН до цієї центральної закупівельної агенції, щоб вони мале все необхідне, щоб закуповувати медичні препарати і обладнання з дотриманням антикорупційних підходів.

- Чи дається взнаки те, що в реформі охорони здоров'я є певний відкат назад, призупинення початих попереднім урядом України змін?

- В цілому, програма реформ, яку проводить Україна, – далекосяжна. Перетворення і процеси соціальної трансформації мають політичну складову, потребують часу і можуть бути болісними. Однак хочу сказати, що політична воля і рішучість на рівні уряду є. Незважаючи на всі перешкоди, вони рухають ці реформи далі. На жаль, пандемія COVID-19 і криза оприявнила певні проблеми, що призвели до затримок, а подекуди невдач у цих реформах, включаючи реформу охорони здоров'я. Як ми знаємо, друга фаза реформи охорони здоров'я розпочалася в квітні цього року, і ми сподіваємося, що її впровадження буде швидким і плавним. Найголовніше на сьогодні – щоб уряд був у змозі виконати план надзвичайного реагування на кризу COVID-19, який був розроблений за технічної підтримки від ПРООН, інших агентств ООН та партнерів з розвитку. Думаємо, це прокладе шлях для прискореної реалізації всього пакету реформ, включаючи реформу охорони здоров'я.

- Зовсім нещодавно американська компанія Moderna заявила, що ефективність їхньої вакцини-кандидата від COVID-19 становить 94,5%. Компанії BioNTech і Pfizer заявили, що ефективність їхньої вакцини перевищує 90%. Які прогнози щодо того, коли вакцина від Covid-19 справді зможе застосовуватися і, головне, коли вона стане доступною для українців, зокрема найбільш вразливого населення?

- Це питання на мільйон. Якби я вміла передбачати майбутнє, я б могла одразу відповісти на це питання, але це неможливо. Принаймні, є кілька хороших новин: ми знаємо, що вже дві вакцини виявилися доволі успішними, показавши 95-96% ефективності проти вірусу. Тривають більше 100 інших програм з розробки вакцин, і деякі з них уже проходять клінічні випробування на людях. Отож я переконана, що ефективна вакцина проти COVID-19 безперечно з'явиться. Однак є багато питань щодо того, хто матиме доступ до цих вакцин, коли вони стануть доступними в Україні, коли Україна зможе закупити ці вакцини, і як українці отримають до них доступ. Отже, є певні позитивні зрушення, але, на жаль, поки що ми не можемо сказати щось конкретніше.

- Як ще пандемія вплинула на Україну? Журналісти скаржаться на те, що під виглядом пандемії їм відмовляють у доступі до суспільно важливої інформації, судових засідань тощо. У яких сферах ви спостерігаєте таку спекуляцію на темі пандемії?

- Пандемія прискорила існуючі тенденції в економіці та суспільстві, таких як розвиток цифрових технологій, дистанційна робота і автоматизація процесів. Це матиме довготривалий вплив на те, як люди живуть і працюють.

Хоча технологічний прогрес загалом має позитивний вплив на суспільства у довготерміновій перспективі, у короткотерміновій перспективі він створює перепони, адже поки ринок адаптується до нових реалій, для частини суспільства така адаптація буде більш болісною.

Щодо доступу до інформації та цифрової трансформації, пандемія сама по собі – це перевірка на демократію і громадянську відповідальність. Хоча надзвичайні ситуація, спричинена COVID-19, ставить комплексні і надскладні виклики, вона також створює можливості, які можна масштабувати, такі як: (i) стрибок у цифровий світ після кризи та (ii) перехід до зеленої економіки.  

Хоча я сказала, що цифрова трансформація має позитивний вплив, частина людей може опинитися поза нашою увагою. Це люди, які не мають необхідних навичок використання цифрових технологій, люди, які не мають мінімального рівня цифрової грамотності. Отож, ми маємо пам’ятати, що цей процес має відповідним чином координуватися і регулюватися.

Наприкінці минулого року ми провели дослідження рівня цифрової грамотності українських громадян. Виявилося, що цифрова грамотність понад 53% респондентів була нижчою за базовий рівень, 15% взагалі не мали жодних цифрових навичок. Отож, можете собі уявити, що така ситуація означатиме для цих людей. Якщо ми переведемо всі державні послуги в режим онлайн, чимало людей будуть покинуті сам-на-сам із цим викликом.

Повертаючись до вашого запитання, доступ до інформації – це основоположне право людини, тому я не знаю, чому журналістам відмовляють у доступі до публічних слухань чи інших заходів. Існують різні цифрові платформи, і журналістів, які хочуть мати доступ до інформації, так само можуть ними користуватися, щоб проінформувати громадськість і впливати на громадську думку. Я думаю, що пандемія не повинна бути перешкодою для вас, щоб відвідувати, наприклад, засідання у судовій залі чи інші подібні заходи.

- Мікро-, малі та середні підприємства зазнали значних втрат через пандемію COVID-19. Як Ви оціните допомогу їм під час кризи, якою вона має бути?

- Забезпечення інструментів для допомоги бізнесу і створення фінансових стимулів для підприємців, особливо тих, які працюють на малих і середніх підприємствах – це один із необхідних механізмів реагування на ситуацію. Уряд уже над цим працює. Але насправді тут дуже тонка межа між тим, щоб дотримуватися протоколу реагування на коронавірус (карантину, обмежувальних заходів), при цьому забезпечуючи нормальне функціонування економіки. Адже повний карантин більше зашкодить економіці та країні в цілому, ніж захистить населення. Треба знайти баланс, і такий баланс має базуватися на детальному аналізі та оцінці ситуації. Я знаю, що малі та середні підприємці дуже незадоволені ситуацією. Але якщо ми поглянемо на епідеміологічну ситуацію в країні та швидке зростання кількості людей з короновірусним захворюванням, нам потрібно бути дуже обережними в наших діях. Також необхідно забезпечити, щоб усі заходи щодо запобігання захворюванню дійсно виконувалися, включно з носінням масок, дотриманням правил особистої гігієни, дотриманням соціальної дистанції та інших заходів. Так, це непросте рішення і компромісний варіант, але навіть якщо підприємства не будуть закриті, їм все одно важко працювати в таких умовах.

- Нині в Україні триває певна криза, викликана рішенням Конституційного суду. На Вашу думку, про що свідчить ця ситуація, наскільки є загрозливою для України та нашої співпраці з західними партнерами?

- Ми, як і інші партнери з розвитку, дуже стурбовані рішенням Конституційного суду, яким було проголошено недійсними певні положення антикорупційного законодавства, та визнано їх неконституційними. Нинішня ситуація довкола цього рішення є насправді дуже складною і має цілу низку важливих нюансів. З одного боку, незалежний суд і розподіл державної влади свідчить про те, що в Україні розвивається демократія і країна продовжує дотримуватися основоположних і непорушних цінностей. Проте з іншого боку, виникає чимало питань як щодо підстав і наслідків цього рішення, також і щодо порядку врегулювання суперечки для виходу з цієї тупикової ситуації. Рішення Конституційного суду може негативно вплинути на ті зусилля, яких Україна вже доклала для того, щоб стати сучасною, демократичною, процвітаючою країною. Україна вже взяла на себе цілу низку зобов'язань щодо викорінення корупції, і такі зобов'язання повинні бути виконані для того, щоб партнери з розвитку, включно з ЄС, МВФ та іншими партнерами продовжили надавати підтримку, якої потребує країна. Тож тут багато чого стоїть на кону, але ми переконані, що мудрість і розважливість таки візьмуть верх, і незабаром з’явиться виважене рішення по цьому питанню.

- Що заважає українській владі розпочати всеохоплюючу судову реформу?

- Я би не сказала, що є якісь значні перешкоди, які заважають уряду реалізувати судову реформу. Проте, виходячи з мого власного досвіду (останні 28 років я працювала у майже всіх країнах нашого регіону), можу сказати, що це болючі процеси, а перехід від централізованої планової економіки до ринкової економіки та принципів демократії потребує чимало часу. Дві найважливіших і найскладніших реформи – судова та медична. Тут багато що стоїть на кону, є багато груп з корисливими інтересами. Успішне впровадження цих реформ залежить від багатьох інших чинників. Для того, щоб ці реформи були успішними, потрібна комплексна підтримка і активне залучення зацікавлених сторін та всіх секторів. Це непросто, але над цим все одно потрібно працювати. Уряд повинен виконувати свої зобов'язання перед громадянами України та таки досягати прогресу в цих реформах, хоча це і складний процес.

- ЄС і ПРООН в Україні запустили школу місцевого економічного розвитку на сході України. Розкажіть, будь ласка, більше про цю ініціативу.

- Це ініціатива, яка була започаткована відносно нещодавно в межах більш широкої програми відновлення та розбудови миру, що підтримується 13 партнерами з розвитку. Найбільший з цих партнерів – ЄС. Програма реалізується чотирма агенціями ООН, а ПРООН координує загальні зусилля по впровадженню цієї багатокомпонентної і масштабної програми.

Школа місцевого економічного розвитку охоплює 19 громад у Луганській і Донецькій областях, з якими ми вже розпочали співпрацю. Мета цієї школи полягає в тому, щоб посилити спроможність органів місцевої влади і місцевих громад, організацій громадянського суспільства і місцевих бізнесів, щоб вони могли планувати свої бюджети належним чином з урахуванням принципів гендерної рівності, а також мобілізувати ресурси для впровадження проєктів з розвитку, які будуть спрямовані на вирішення місцевих викликів і забезпечення потреб місцевих громад. Ми плануємо провести конференцію, щоб відзначати завершення роботи цієї школи в травні наступного року в Краматорську та Сєверодонецьку.

- Опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки ПРООН в Україні та у співпраці із Центром прав людини ZMINA засвідчило, що 53% українців висловилися за відновлення транспортного сполучення і повноцінних зв’язків із населенням непідконтрольних уряду України територій. Як до цього ставиться ПРООН? Чи це зараз на часі?

- Конфлікт, що триває на сході України вже сьомий рік, щодня впливає на життя та засоби до існування 3,5 мільйонів людей по обидва боки від лінії розмежування. Ми поки що не бачимо остаточного вирішення конфлікту, що має затяжний характер і не є замороженим конфліктом. Цей конфлікт змінив життя людей, порушив соціальну структуру, зруйнував дороги та іншу інфраструктуру, підірвав місцеву економіку і сферу надання послуг. Родини і громади тепер роз'єднані, друзі не підтримують зв'язки, тож цей конфлікт завдав багато шкоди і спустошив життя людей по обидва боки від лінії розмежування. Я залишу політичний аспект врегулювання конфліктів іншим, але що для мене найважливіше – і чого щоденно прагне ПРООН – це реагувати на наслідки конфлікту: відновлювати соціальну структуру, відбудовувати краще й екологічніше, відновлювати, лагодити і примиряти. Це також стосується інфраструктури, робочих місць та економіки, стосунків між людьми. Все це вимагає єднання і співпраці. Тому ми вважаємо, що необхідно відбудовувати мости і відновлювати зв'язки між людьми. Однак потрібно наголосити на тому, що довгострокове рішення щодо відбудови миру можливе лише за умови, що буде забезпечено комунікацію між урядом і громадянами, люди підтримуватимуть зв'язки між собою, а системи будуть поєднані між собою. Я маю на увазі водопостачання, захист довкілля, охорону здоров’я, соціальний захист тощо.

Я переконана, що справді дуже важливо почати вибудовувати мости і думати про те, як ми можемо об'єднати людей, щоб ми могли якомога швидше їх примирити та вирішити конфлікт.

- Ви, мабуть, чули про "План дій", запропонований делегацією України в Трьохсторонній контактній групі, та опитування, ініційоване президентом, у якому одне із питань стосувалося підтримки ідеї створення вільної економічної зони на Донбасі. Як у ПРООН оцінюють такі ініціативи?

Ми вітаємо урядові ініціативи з реінтеграції: пожвавлення місцевих економік виявилося важливим фактором для відновлення економіки і соціальної структури у країнах, уражених конфліктом по всьому світу. Конфлікт завдав сильного удару по Донецькій і Луганській областях, що призвело до невтішних економічних перспектив, втрати роботи, бідності і соціальної ізоляції. ПРООН готове й надалі сприяти розвитку місцевої економіки, зміцнювати соціальну згуртованість і підтримувати зусилля з відбудови миру.

Створення вільних економічних зон вже успішно застосовувалося як інструмент для активізації та зміцнення економік. Ідея цього підходу полягає в залученні інвесторів і створенні робочих місць. Нові робочі місці сприятимуть скороченню бідності, швидкому і сталому економічному розвитку, більшій стійкості і процвітанню. Зрештою, створення такої зони може стимулювати структурну трансформацію, яка так потрібна для того, щоб просунутися вгору по ланцюжку створення вартості. Існує чимало сфер, де бракує інвестицій. Отож, ця ініціатива могла б вирішити таку проблему і запропонувати нові можливості для місцевих підприємців, місцевих громад, а також для надавачів соціальних послуг, які на сьогоднішній день страждають від застарілої інфраструктури та браку фінансових ресурсів, щоб охопити всіх у цих регіонах та задовольнити їхні потреби.

- Як Ви гадаєте, які мають скластися передумови, щоб вільна економічна зона на Донбасі запрацювала. Загалом, наскільки реалістичне втілення цього проєкту?

- Я думаю, це цілком реально. Я також вірю в те, що це дуже потрібна, дуже своєчасна ініціатива. Дійсно, необхідні певні передумови для її втілення. Зокрема, я маю на увазі, що необхідно забезпечити повну прозорість і підзвітність, коли йдеться про залучення і виділення прямих закордонних або вітчизняних інвестицій.

Державні органи повинні мати можливість ефективно працювати на місцях, забезпечуючи верховенство права, захищаючи права людини, забезпечуючи доступ до правосуддя та інформації і реагуючи на потреби місцевих громад.

- В українському уряді розмірковують над можливістю введення посередницької місії на Донбас. Проте без згоди РФ у Радбезі ООН це, ймовірно, неможливо. Обговорювалася можлива зміна формату роботи Ради безпеки ООН. Чи це питання ще актуальне і наскільки реалістичне залучення миротворців?

- Як ви знаєте, політичне розв'язання збройного конфлікту на сході України відбувається в рамках Мінського процесу, який координує ОБСЄ, а на політичному рівні – в «нормандському форматі» (за участі України, Франції, Німеччини та Росії).

ООН не бере участь у жодному з цих переговорних форматів, проте ми дуже занепокоєні наслідками конфлікту і продовжуємо координувати зусилля по наданню гуманітарної допомоги, відновленню, розвитку і розбудові миру.

За останні кілька років різними високопосадовцями, експертами та іншими було озвучено чимало ідей: хтось закликав до введення миротворчої місії ООН, інші пропонували впровадження Тимчасової адміністрації ООН, ще інші обстоюють ідею введення поліцейської місії ОБСЄ. Зрештою, єдиним дієвим рішенням для досягнення справжнього вирішення конфлікту й стабілізації ситуації, є рішення, засноване на консенсусі всіх сторін та за умови щирої політичної волі всіх сторін.

- В ООС продовжують інформувати про випадки підриву цивільних громадян на мінах. Навесні ПРООН в Україні в межах програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансування Уряду Канади запустила новий проєкт на сході України, спрямований на підвищення національної спроможності з протимінної діяльності в Україні. Які є результати та досягнення?

- Це ще одна доволі нова ініціатива, яка була нещодавно започаткована. Вона фінансується урядом Канади і є частиною Програми ООН із відновлення та розбудови миру. На жаль, Україна є однією з найбільш забруднених мінами країн світу і стала однією з країн, де фіксується чи не найбільше інцидентів з протитанковими мінами. Наявність або підозра на наявність наземних мін, мін-пасток, протипіхотних мін, касетних боєприпасів чи будь-яких інших вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ) негативно впливає на життя цивільного населення, обмежуючи сільськогосподарську діяльність та порушуючи критично важливу інфраструктуру та надання послуг у багатьох частинах східної України.

У грудні 2018 р. Верховна Рада ухвалила закон про протимінну діяльність, а у червні 2020 р. – новий закон щодо спрощення роботи всіх операторів протимінної діяльності.

Проєкт з протимінної діяльності має потрійну мету: (i) посилити спроможність уряду України щодо планування та реалізації гендерно-чутливих протимінних заходів; (ii) придбати сучасне спеціалізоване обладнання для розмінування для операторів протимінної діяльності; та (iii) підвищити поінформованість серед людей різних верств про важливість захисту та запобігання підриву на мінах.

Ще зарано говорити про результати, але через рік, можливо, навіть менше, ми зможемо показати вам конкретні результати.

- Зараз, коли найгострішою проблемою в Україні є все ж пандемія COVID-19, які реформи українська влада має не упускати з поля зору?

- Я твердо переконана, що уряд, за підтримки партнерів із розвитку, повинен активізувати свої зусилля в напрямку посилення стійкості системи охорони здоров'я, підвищення ефективності врядування і вдосконалення соціального договору, розширення системи соціального захисту; створення можливостей отримання доходу для вразливих груп та малого бізнесу, які втратили засоби до існування; прийняття політики, що сприяє економічному зростанню та зайнятості; переходу до цифрової та зеленої економіки. Подолання пандемії і стимулювання економіки – це дві сторони однієї медалі. Слід запобігати поширенню хвороби, і паралельно з цим відновлення економіки має відбуватися краще, справедливіше й екологічніше.

- Які подальші плани ПРООН в Україні на найближчий час?

- Коли пандемія прийшла в Україну, ми були однією з перших організацій, яка розпочала комплексне реагування, приділяючи особливу увагу гендерно-чутливим аспектам та правам людини.

В рамках нашої першої пропозиції ми ще більше посилили стійкість системи охорони здоров’я (зокрема, закупивши засоби індивідуального захисту для закладів охорони здоров’я на сході України); посилили спроможність уряду до ефективного управління кризою і координації (ми підтримали створення двох підрозділів з координації кризових ситуацій у Кабінеті Міністрів під егідою Прем'єр-міністра та Міністерства закордонних справ. Зараз подібні ініціативи існують в Міністерстві культури і туризму та Міністерстві екології). Ми також координували проведення оцінки соціально-економічного впливу COVID-19 в рамках всієї системи ООН та розробку Плану реагування.

З поширенням пандемії спектр наших послуг також збільшився.

Новий пакет пропозицій від ПРООН спрямований на зміцнення потенціалу уряду щодо управління складними задачами у чотирьох сферах: (i) врядування і соціальний договір; (ii) соціальний захист; (iii) цифрова трансформація; і (iv) зелена економіка. Ми також співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації та Швецією щодо реалізації нещодавно ухваленої цифрової стратегії.

В цілому ми надаємо реальну, адресну і стратегічну підтримку в реалізації реформ в Україні і сприяємо перетворенню країни на сучасні і процвітаючи країну.